Як намалювати обличчя людини й портрет олівцем: схема, пропорції та поетапні кроки

Схема обличчя: пропорції, з яких починається будь-який портрет

Більшість людей малюють обличчя «за відчуттям»: спочатку очі, потім ніс, потім усе інше. Результат майже завжди один: риси стоять неправильно, і обличчя виглядає дивним, хоча кожна деталь окремо намальована акуратно. Річ не в таланті, а в порядку роботи. Професійні художники починають із простої схеми, яка задає місце для кожної риси, і лише потім малюють деталі.

Схема працює тому, що в обличчя людини є стійкі пропорції. Вони трохи відрізняються в різних людей, але загальна логіка одна й та сама. Якщо ви її запам’ятаєте, вам не доведеться шукати положення очей чи рота наосліп.

Це не жорсткі закони, а орієнтири: справжні обличчя від них відхиляються, і саме ці відхилення створюють схожість. Але схема дає стартову точку, від якої зручно відходити. Нижче показано чотири малюнки-схеми.

Як намалювати обличчя людини поетапно: 10 кроків

Цей порядок підходить для будь-якого портрета й будь-якого матеріалу. Малюйте олівцем легкими лініями, щоб можна було змінювати.

1. Овал голови. Намалюйте яйцеподібний овал: верх ширший, ніж підборіддя. Висота приблизно в півтора раза більша за ширину;
2. Центральна лінія. Вертикаль по центру, вона показує поворот голови й допомагає стежити за симетрією;
3. Лінія очей. Горизонталь на середині висоти овала. Тут будуть очі;
4. Ніс і рот. Позначте низ носа посередині нижньої половини обличчя й лінію рота на третині відстані від носа до підборіддя;
5. Очі. Розділіть лінію очей на п’ять частин і розмістіть по оку в другій і четвертій. Докладно, як малювати саме око, ми розібрали в статті «Як намалювати очі»;
6. Ніс, губи, вуха. Намалюйте основні форми: трикутник для носа, дві дуги для губ, дуги для вух. Кожну частину обличчя розібрано в статті «Як намалювати ніс, губи й вуха»;
7. Брови й лінія росту волосся. Брови починаються над внутрішніми куточками очей і піднімаються до середини. Лінія росту волосся приблизно на третині висоти від тімені;
8. Контур обличчя й підборіддя. Уточніть форму вилиць, щелепи й підборіддя. Тут з’являється індивідуальність;
9. Тон. Визначте, звідки світить світло, і покладіть легку тінь на протилежний бік обличчя: під бровами, біля носа, під нижньою губою, під підборіддям;
10. Волосся й деталі. Промалюйте волосся великими пасмами, потім дрібниці. Відійдіть і порівняйте ліву та праву сторони.

Головне правило: від загального до часткового. Якщо ви почнете з очей, не знаючи, де буде обличчя цілком, малюнок майже напевно «попливе». Спочатку овал і лінії, потім риси, потім деталі.

Як намалювати обличчя легко: спрощена версія для новачків і дітей

Якщо схема здається складною, почніть зі спрощеного обличчя: воно містить ті самі пропорції, але без нюансів.

1. Намалюйте овал. Трохи витягнутий по вертикалі;
2. Розділіть його хрестом. Вертикаль і горизонталь по центру;
3. Поставте два ока на горизонталі. Прості овали, між ними відстань в одне око;
4. Ніс трохи нижче центру. Проста дуга або дві крапки;
5. Рот на третині нижньої частини. Коротка лінія або усмішка;
6. Додайте вуха й волосся. Дуги по боках і пасма зверху;
7. Сотріть допоміжні лінії. Залиште контур і риси.

Таке обличчя схоже на дитячий малюнок, але воно правильне за побудовою. Якщо ви навчитеся малювати його впевнено, перехід до реалістичного буде простим: потрібно лише додавати об’єм і деталі. Більше легких зразків ви знайдете в статті «Малюнки для змальовування».

Як намалювати обличчя в профіль

Профіль показує форму обличчя краще за будь-який інший ракурс, але тут легко помилитися: через пласку лінію складно «впіймати» ніс, губи й підборіддя. Допомагає така послідовність.

1. Намалюйте коло для черепа. Воно становить більшу частину голови;
2. Продовжте коло вниз. Додайте нижню частину обличчя: лінія від кола до підборіддя, як «клин»;
3. Проведіть лінію очей і лінію носа. Горизонталі, як і на анфасі;
4. Поставте профільну лінію. Чоло, надбрів’я, переніся, кінчик носа, губи, підборіддя. Орієнтуйтеся на вертикаль від чола до підборіддя: ніс виступає вперед, підборіддя зазвичай приблизно на тій самій лінії, що й губи;
5. Вухо. Між лінією брів і низом носа, ближче до центру кола, ніж до обличчя;
6. Око в профіль. Невеликий клин або трикутник, зіниця зміщена вперед;
7. Потилиця й шия. Коло плавно переходить у шию, кут нахилу близько 20 градусів уперед.

Типова помилка в профілі: надто малий череп. Пам’ятайте, що обличчя займає лише частину голови, решта це потилиця. Намалюйте коло, і пропорції стануть зрозумілими.

Обличчя в три чверті: як будувати

Три чверті (коли голова повернута приблизно на 45 градусів) найживіший ракурс, і його багато в портретах. Він складніший, бо риси зміщуються й скорочуються, але логіка та сама.

• Центральна лінія зміщується. Вона вже не посередині обличчя, а ближче до дальнього боку, і вигинається за формою голови;
• Лінії очей і носа вигинаються. Горизонталі йдуть як дуги навколо кулі, а не прямі;
• Дальнє око й щока скорочуються. Дальнє око менше, а частину обличчя закриває ніс;
• Ніс «виходить» за контур. На дальньому боці щоки видно кінчик носа;
• Вухо зміщується. Видно одне вухо, друге сховане, а видиме ближче до центру голови.

Щоб потренуватися, намалюйте кулю з лініями, повернуту під різними кутами, як на схемі «Конструкція голови». Коли ви навчитеся бачити кулю, ви швидко ставитимете на неї риси.

Частини обличчя: що потрібно знати про кожну

Кожна частина обличчя заслуговує на окремий розбір. Тут коротко головне, а докладні уроки винесено в окремі статті.

Очі розібрано в статті «Як намалювати очі», а ніс, губи й вуха в статті «Як намалювати ніс, губи й вуха». Якщо ви хочете побудувати голову суворо за академічною школою (гіпсові голови, світлотінь), загляньте в статтю «Академічний портрет».

Волосся, брови й шия

Волосся часто псує обличчя: малюють кожну волосинку, і голова виглядає як перука. Працює інший підхід.

• Спершу форма. Волосся це об’єм, який лежить поверх черепа. Намалюйте контур зачіски однією лінією;
• Потім пасма. Великі групи, що йдуть за напрямом росту. Починайте від проділу чи тімені;
• Світло й тінь. Відблиск на опуклих місцях, тінь усередині й біля коренів;
• Брови. Малюйте за напрямом росту волосків, а не однією лінією;
• Шия. Шия не циліндр, а «колона», що йде під череп ззаду. Ширина зазвичай трохи менша за ширину обличчя, і вона з’єднується з головою приблизно під вухами.

Якщо ви не впевнені в зачісці, почніть із короткої стрижки або волосся, зібраного назад: вони простіші, і можна зосередитися на самому обличчі.

Від обличчя до портрета: що відрізняє портрет

Обличчя це схема й риси. Портрет це зображення конкретної людини, і тут з’являється те, чого немає в схемі: схожість, характер, світло й настрій. Щоб перейти від обличчя до портрета, потрібно зробити три кроки.

1. Знайти відмінності від схеми. Подивіться, чим обличчя вашої моделі відрізняється від «середнього»: форма підборіддя, відстань між очима, форма носа, висота чола. Саме ці відхилення створюють схожість;
2. Визначити характерну рису. У кожного обличчя є щось упізнаване: усмішка, погляд, брови. Виділіть її, і портрет «заговорить»;
3. Обрати світло. Бічне світло робить обличчя об’ємним і виразним. Світло спереду «стирає» риси.

Гарний портрет це не точна копія фотографії, а те, що ви побачили в людині. Але починати завжди потрібно з побудови: без неї навіть найвиразніше обличчя буде «попливлим».

Світло й тінь на обличчі: п’ять зон

Щоб обличчя здавалося об’ємним, потрібно розставити тон. Підійде спрощення: п’ять зон, які є на будь-якому обличчі за бічного світла.

Тон кладіть шарами: від світлого до темного. Не «випалюйте» чорним одразу, інакше потім не виправити. Докладніше про це в статті «Основи малювання для початківців».

Як намалювати портрет за фото

Багато хто починає з портрета за фотографією: людина не позує, і можна малювати скільки потрібно. Метод простий, але є нюанси.

1. Оберіть гарне фото. Чітке, зі зрозумілим світлом і без сильних спотворень. Селфі на ширококутнику спотворює обличчя;
2. Визначте схему на фото. Проведіть лінії очей, носа, рота, центральну лінію. Так ви побачите пропорції цього обличчя;
3. Перенесіть на аркуш. Або методом сітки (розкреслити фото й аркуш на квадрати), або на око, порівнюючи відстані;
4. Побудуйте обличчя за схемою. Потім уточніть відхилення: форму підборіддя, брови, ніс;
5. Покладіть тон. Порівнюйте світлі й темні місця на фото й на малюнку;
6. Відійдіть і порівняйте. Покладіть малюнок поруч із фото або переверніть обидва: помилки будуть видні.

Два зауваження. По-перше, чужі фотографії захищені авторським правом, тож публікуйте лише портрети за своїми знімками або з дозволу автора. По-друге, якщо малюєте реальну людину й хочете опублікувати портрет, запитайте в неї згоди.

Портрет за клітинками: як це працює

Метод клітинок допомагає перенести пропорції, не довіряючи оку. Він особливо зручний для перших портретів.

1. Розкресліть фото на квадрати. Наприклад, 2 на 2 сантиметри;
2. Розкресліть аркуш. Тією самою кількістю квадратів, але можна більшими;
3. Переносьте за клітинками. Дивіться, де контур перетинає край клітинки, і ставте крапку на тих самих місцях;
4. З’єднайте крапки легкими лініями. Вийде контур обличчя й рис;
5. Сотріть сітку й покладіть тон. Далі працюйте вже без неї.

Метод дає точний контур, але не вчить бачити форму. Тому використовуйте його на перших портретах, а потім переходьте на схему й порівняння на око. Про змальовування та його користь ми писали в статті «Малюнки для змальовування».

Обличчя дівчини, чоловіка, дитини й літньої людини: чим відрізняються

В усіх випадках схема лишається тією самою, змінюються лише акценти. Якщо ви навчитеся бачити, що в конкретному обличчі «не так, як у схемі», будь-яке обличчя стане простішим.

Вирази обличчя: як намалювати усмішку, смуток і здивування

Емоції змінюють обличчя здебільшого навколо очей, брів і рота. Достатньо запам’ятати, що рухається.

Спробуйте намалювати те саме обличчя чотири рази з різними виразами: лінія овала й положення носа лишаються, змінюються лише брови, повіки й рот. Це гарна вправа на розуміння того, що робить обличчя живим.

Портрет близької людини: як намалювати маму, тата, друга

Портрет близької людини одна з найчастіших причин узятися за олівець. Це складніше, ніж портрет незнайомця, бо ви добре знаєте це обличчя й помічаєте найменші неспівпадіння.

• Не чекайте фотографічної схожості. Перший портрет близької людини рідко виходить ідеальним. Важливіше, щоб у ньому був упізнаваний вираз;
• Малюйте з гарного знімка. Світло, за якого обличчя виглядає природно, без спалаху й без тіні від кепки;
• Спершу схема, потім схожість. Побудуйте обличчя за пропорціями, потім уточніть особливості;
• Оберіть характерну рису. Усмішку, примружування, ямочку;
• Не поспішайте з очима. Спершу побудуйте все інше: очі легше поставити, коли є місце;
• Подаруйте з історією. Розкажіть, що саме ви хотіли передати.

Для таких портретів особливо корисно регулярно відпочивати: на «замилене» око схожість уже не перевірити. Відкладіть малюнок на ніч і подивіться вранці.

Як перевірити пропорції й симетрію: п’ять прийомів

Око швидко звикає до своїх помилок, тому потрібні прийоми, які повертають «свіжий погляд». Усі вони займають менше хвилини.

1. Переверніть малюнок. Догори дриґом ви бачите не обличчя, а набір форм, і перекоси одразу помітні;
2. Подивіться в дзеркало. Відображення (в дзеркалі чи в телефоні) показує асиметрію, яку ви перестали помічати;
3. Виміряйте олівцем. Витягніть руку з олівцем і порівняйте відстані на моделі й на малюнку: ширину ока, відстань між очима, висоту носа;
4. Проведіть вертикалі. Опустіть лінії від внутрішніх куточків очей до носа й від зіниць до куточків рота: вони мають лягати на схему;
5. Відкладіть на ніч. Уранці помилки видно набагато краще, ніж ввечері.

Звичка перевіряти себе цими способами важливіша за будь-який новий прийом малювання: саме вона відрізняє тих, хто росте, від тих, хто нескінченно повторює ту саму помилку.

Матеріали для малювання обличчя й портрета

Докладний список, що потрібно купити новачкові й від чого поки можна відмовитися, є в статті «Чим малювати початківцю».

Портрет аквареллю й олією: коли пробувати

Багато хто хоче одразу малювати портрет фарбами, і це можна, але краще після того, як схема й тон упевнено виходять олівцем.

• Акварель. Ніжна, підходить для легких портретів. Робота йде від світлого до темного, виправляти важко. Почніть із монохромного портрета (одним кольором, наприклад сепією), щоб зосередитися на тоні;
• Гуаш. Щільніша, можна виправляти. Підходить для стилізованих портретів із пласкими кольоровими плямами;
• Олія. Для портретів традиційна, але потребує досвіду: шари, розріджувачі, час сушіння. Краще вчитися під керівництвом викладача.

Важлива думка: колір не виправляє поганий малюнок. Якщо форма й тон «попливли» в олівці, фарбами буде тільки гірше.

Типові помилки під час малювання обличчя й портрета

Ці помилки в початківців трапляються практично завжди. Гарна новина: вони усуваються схемою й звичкою перевіряти пропорції.

План тренування на 14 днів: від овала до портрета

• Дні 1–2. Схема обличчя. Намалюйте овал, лінії й положення рис п’ять разів без деталей. Мета: запам’ятати пропорції;
• Дні 3–4. Очі й брови на схемі. Ставте їх на лінію очей за правилом п’яти очей;
• Дні 5–6. Ніс, губи, вуха. Намалюйте по три варіанти кожної частини в простих формах;
• Дні 7–8. Просте обличчя анфас. Повне обличчя з тоном, 30–40 хвилин;
• Дні 9–10. Профіль. Коло й лінія профілю;
• Дні 11–12. Обличчя в три чверті. Куля й дугові лінії;
• Дні 13–14. Портрет за фото. Оберіть простий знімок, побудуйте за схемою й покладіть тон. Порівняйте з першим малюнком.

Підписуйте дату на кожному малюнку. Через два тижні ви побачите, наскільки змінилися впевненість ліній і точність пропорцій.

Коли потрібен викладач

Обличчя й портрет річ, у якій зовнішній погляд особливо цінний. Ви можете місяцями малювати з тією самою помилкою, не помічаючи її.

• Не виходить схожість. Викладач покаже, де ви втрачаєте пропорцію;
• Усі обличчя виходять «однаковими». Отже, ви малюєте схему, а не конкретну людину;
• Не виходить тон. Обличчя лишається пласким, а причина неочевидна;
• Потрібен план. Викладач побудує послідовність вправ під вас.

План навчання з нуля є в статті «Як навчитися малювати з нуля», а побудова фігури в статті «Як намалювати людину».

Часті запитання

Читати далі