Чим малювати початківцю: олівці, папір, фарби, пастель, маркери та що купити спочатку

Скільки потрібно витратити на старті

Найпоширеніша помилка початківців — купити «все й одразу»: великий набір олівців, кілька блокнотів, фарби, пастель. Через місяць половина лежить невикористаною, а на малювання вже не хочеться. Справжній мінімум значно скромніший.

• Рівень 1 — мінімум: 3 олівці, гумка, точилка, папір або недорогий скетчбук;
• Рівень 2 — комфорт: набір із 6–8 олівців різної твердості, гумка-клячка, щільніший скетчбук, лайнер;
• Рівень 3 — розширення: фарби (акварель або гуаш), пензлі, папір для вологих технік, планшет чи мольберт.

Починайте з першого рівня. Переходьте до другого, коли відчуєте, що вам не вистачає саме такого інструмента. Актуальні ціни перевіряйте в магазині: вони залежать від бренду та регіону, тож жорстких цифр ми тут не даємо.

З чого почати малювати: порядок покупок і занять

Запитання «чим малювати» майже завжди ховає інше: «з чого почати». Відповідь проста: не з матеріалів, а з регулярності. Навіть звичайний олівець і аркуш офісного паперу дають усе потрібне для перших тижнів: ви тренуєте око, руку й терпіння, а не купуєте результат.

1. Тиждень 1–2: простий олівець і дешевий папір. Лінії, кола, штрихування, прості предмети (чашка, яблуко, книга). Мета не красивий малюнок, а звичка;
2. Тиждень 3–4: тон і форма. Додайте м’якший олівець (2B) і гумку-клячку. Вчіться робити об’єм за допомогою світла й тіні;
3. Місяць 2: перший колір. Кольорові олівці або гуаш, якщо хочеться кольору, чи маркери, якщо тягне до скетчингу;
4. Місяць 3 і далі: друга техніка. Акварель, акрил чи пастель беруть тоді, коли вже розумієте, що саме вам цікаво.

Такий порядок економить гроші й нерви: ви купуєте матеріал під відчутну потребу, а не «на виріст». Якщо вам потрібен покроковий план навчання, дивіться статтю «Як навчитися малювати з нуля: план на 8 тижнів», а базові вправи зібрані в основах малювання для початківців.

Олівці: твердість, марки й що брати першим

Графітні олівці маркуються літерами H, B та їхніми комбінаціями. Це найважливіша інформація, яку треба знати про олівець, і вона не складна.

Як зрозуміти, що саме вибрати? Для навчання вистачає чотирьох: 2H (напрямні), HB (основний), 2B (тіні) і 4B (глибокі тіні). Якщо бюджет обмежений, почніть із HB, 2B і H.

• Не гонитеся за брендом. Відомі виробники (наприклад, Faber-Castell, Staedtler, Koh-i-Noor) дають стабільну якість, але для перших місяців достатньо й бюджетних лінійок від надійних марок;
• Перевіряйте стрижень. Якісний олівець пише рівно, без піску й не ламається в дереві. Якщо стрижень постійно ламається, швидше за все, олівець вдарили при транспортуванні;
• Не беріть шкільні олівці без маркування. Невідомо, яка в них твердість, і це ускладнює навчання;
• Механічні олівці зручні для тонких деталей, але для тіней і штрихування краще дерев’яні.

Папір і скетчбуки: яку щільність обрати

Папір впливає на малюнок не менше, ніж олівець. Головний параметр — щільність (граматура), виміряна у г/м².

Окрім щільності, звертайте увагу на фактуру. Гладкий папір добре підходить для лайнерів і дрібних деталей, але погано утримує графіт. Дрібнозернистий (середньої фактури) універсальний. Крупнозернистий підходить для акварелі, а для олівця може бути занадто шорстким.

• Скетчбук на спіралі розкривається на всю ширину, зручно малювати на розвороті;
• Скетчбук із твердою обкладинкою зручно носити з собою й малювати на колінах;
• Окремі аркуші зручні, якщо хочете експериментувати з форматом, але їх треба десь зберігати;
• Формат А4 або А5. А4 зручний вдома, А5 легше брати з собою.

Заповнювати дорогий скетчбук страшно, тому першим візьміть недорогий, а акуратні сторінки лишіть на пізніше. Поради щодо ведення скетчбука й ідеї для сторінок є в статті «Що малювати: 50 ідей».

Папір для малювання олівцем: як вибрати під техніку

Тема «папір для малювання олівцем» заслуговує окремого розбору, бо один і той самий олівець на різному папері поводиться зовсім по-різному. Дивіться на три параметри: щільність, фактуру й білизну.

• Для швидких вправ і розминки підійде найпростіший папір 80–100 г/м²: його не шкода;
• Для академічного малюнка (штрихування, світлотінь) беріть 120–160 г/м² із дрібним зерном: він витримує стирання гумкою;
• Для портретів і тонких переходів корисний щільніший папір 160–200 г/м² із ледь відчутною фактурою;
• Для лайнерів і гелевих ручок потрібен гладкий щільний папір, інакше чорнило розпливається;
• Для м’яких олівців 4B–8B обирайте папір із виразнішою фактурою: графіт краще чіпляється за зерно.

Швидка перевірка в магазині: проведіть нігтем по аркушу. Якщо відчувається зерно, графіт триматиметься; якщо поверхня майже скляна, гладкий папір більше підійде для чорнила. Питання, скільки аркушів вистачить, вирішується просто: беріть недорогий блок із 30–50 аркушів і не бійтеся його «зіпсувати».

Скетчбук для початківців: формат, палітурка й папір

Скетчбук це не обов’язково дорогий блокнот у твердій обкладинці. Для початківця головне, щоб малювати в ньому не було страшно. Тому обирайте за трьома ознаками: формат, кріплення та папір.

• Формат. A5 зручно носити з собою, A4 дає простір для вправ і великих ескізів. Для старту підійде A5 чи щось близьке до нього;
• Кріплення. Спіраль дозволяє розкрити блокнот на всю ширину й не ламає корінець. Склеєний блок зручний для акварелі та маркерів, бо листи можна відрізати;
• Папір. Для олівця й лайнера підійде 100–160 г/м², для змішаних технік 200 г/м² і більше. Перевірте, чи не просвічує зворотний бік після лайнера;
• Кількість аркушів. Тонкий блокнот на 30–40 сторінок швидше заповнюється, а це мотивує. Велика книга на 200 сторінок може лякати.

Порада, яка працює майже завжди: не бережіть скетчбук. Перші сторінки призначені для поганих малюнків, це частина навчання. Підписуйте дату на кожній сторінці, і через місяць ви побачите, як змінюється рука.

Гумки, точилки й дрібниці, що полегшують роботу

Допоміжні інструменти здаються дрібницею, але впливають на якість роботи.

• Гумка-клячка. М’яка гумка, що «підхоплює» графіт, а не стирає. Нею зручно освітлювати ділянки й робити відблиски. Вона не залишає крихт і не псує папір;
• Вінілова гумка. Біла, щільна, видаляє лінії повністю. Підходить для чистих виправлень;
• Точилка. Металева з двома отворами (для тонких і товстих олівців) служить довше за пластикову. Для м’яких олівців краще мати гострий ніж або бритву: так можна зробити довший стрижень;
• Лайнер (капілярна ручка). Для контурів і графічних малюнків. Беріть водостійкі, якщо плануєте розфарбовувати зверху акварель;
• Розтушовка. Паперова паличка для розтирання графіту. Пальцем це робити не варто: жир із шкіри лишає плями;
• Дошка або планшет із затискачами, щоб закріплювати аркуші.

Фарби: акварель, гуаш, акрил — що обрати першим

Фарби можна додавати через 1–2 місяці регулярних занять олівцем. Три найпоширеніші варіанти відрізняються поведінкою і складністю.

Для початківця найпростіша гуаш: вона прощає помилки, її можна наносити поверх. Акварель красива, але її складніше контролювати. Акрил зручний, але потребує пензлів, що добре миються, і швидко засихає на палітрі.

• Набір гуаші на 12 кольорів покриває майже всі потреби. Додаткові кольори можна змішувати;
• Акварель кюветами (сухі плитки) зручніша за туби для навчання й подорожей;
• Пензлі: 3 штуки достатньо: круглий №4 (деталі), круглий №8 (основний), плаский №12 (заливки). Синтетичні пензлі підійдуть для початку;
• Палітра: підійде біла тарілка або керамічна плитка;
• Склянка для води і серветка для пензля.

Якщо вам цікавіше малювати на планшеті, а не фарбами, прочитайте нашу статтю про дитячі планшети для малювання: там розібрано, чим відрізняються типи планшетів.

Акварель для початківців: що купити й чого чекати

Акварель приваблює легкістю та прозорістю, але прощає менше, ніж гуаш чи акрил: нанесений колір складно «перекрити». Саме тому її частіше радять брати другою технікою, а не першою. Якщо ви вже вирішили починати з акварелі, вам знадобиться значно менше, ніж пропонують готові набори.

• Фарби. Акварель у кюветах (сухі плитки) зручніша для навчання: легко брати, мало витрата й компактно зберігати. Набір 12–24 кольорів повністю покриває потреби новачка. Туби дають насиченість, але потребують палітри й більше місця;
• Папір. Мінімум 200 г/м², а краще 300 г/м² для вологих технік. Тонкий папір вигинається й «пливе». Шукайте позначку «для акварелі» й дрібне або середнє зерно;
• Пензлі. Для початку вистачить двох-трьох круглих пензлів різного розміру (наприклад, № 4, 8 і 12) з синтетичного ворсу або суміші. Хороший круглий пензель добре тримає воду й має гострий кінчик;
• Палітра й вода. Підійде біла керамічна тарілка чи пластикова палітра, дві баночки для води (чиста й для змивання), серветка або тканина;
• Малярний скотч. Приклейте папір до дошки чи планшета, щоб він не вигинався, а білі краї лишилися рівними.

Перші акварельні вправи робіть без контуру: рівні заливки, градієнти від темного до світлого, «мокре по мокрому» (фарба на змоченому папері) та «мокре по сухому» (кожен шар після підсихання). Саме ці три прийоми лежать в основі легких акварельних малюнків, наприклад неба, пагорбів, листя чи розмитих квітів.

Акрил для початківців: полотно, пензлі й швидке висихання

Акрилові фарби яскраві, непрозорі й водостійкі після висихання. Вони добре прощають помилки: суху ділянку можна перемалювати. Але швидке висихання вимагає дисципліни, а брудний пензель, який засох, найчастіше доводиться викидати.

• Основа. Для початку підійдуть картон, грунтований папір або недорогі полотна на картоні. Звичайний тонкий папір не годиться: акрил його деформує;
• Фарби. Набір із 6–12 базових кольорів (білий, чорний, два сині, два червоні, жовтий, зелений) дозволяє змішувати все інше. Білого й чорного беріть більше;
• Пензлі. Плоский, круглий і маленький для деталей. Синтетика краще підходить для акрилу;
• Палітра. Паперова палітра, що тане, або тарілка: засохлу фарбу з неї легко зняти;
• Вода й серветки. Мийте пензлі одразу після роботи, поки акрил не висох;
• Фартух і захист поверхні. Акрил не відмивається з одягу після висихання.

Перші вправи: заливка однотонного фону, змішування відтінків з білим і чорним, прості форми (коло, трикутник, хвилі), а потім пейзаж із трьох шарів: небо, далекий план, передній план. Якщо хочете наносити фарбу товстими мазками, спробуйте шпатель. Для прозорих шарів чи розтяжок додають розріджувач або воду, але в невеликій кількості.

Пастель: суха, масляна й чого очікувати від пилу

Пастель дає насичені кольори та м’які переходи, але працюється інакше, ніж олівці й фарби. Вона буває двох основних видів, і це різні матеріали.

• Папір. Для сухої пастелі потрібен папір із зерном і щільністю 160 г/м² або більше, спеціальний пастельний або картон. На гладкому папері пігмент осипається;
• Фіксатив. Спрей для закріплення пастелі, який використовують у провітрюваному місці. Готову роботу прокладають аркушем кальки чи пергаменту й зберігають акуратно;
• Пил. Працюйте в провітрюваному приміщенні, не здувайте пил ротом, а змітайте його пензлем чи вологою ганчіркою. Маленьким дітям краще давати масляну пастель чи воскові крейди;
• Набір. 12–24 кольорів достатньо. Купуйте м’які відтінки й додавайте яскраві пізніше.

Пастель не найкращий вибір на самому початку, бо вона не навчає контуру й пропорцій. Варто йти до неї після кількох тижнів роботи з олівцем, коли ви вже розумієте форму й світлотінь.

Маркери для скетчингу: спиртові, водні й папір для них

Маркери для скетчингу дають швидкий яскравий результат, тому їх люблять і дорослі, і підлітки. Але вони вибагливі до паперу, а набір дорогий, тож обирайте обережно.

• Починайте з малого набору. 12 маркерів і один блендер (безбарвний) достатньо, щоб навчитися змішувати;
• Один відтінок на кожну групу. Для початку візьміть по два-три відтінки сірого, одного теплого й одного холодного кольору;
• Правильний папір. Тонкий папір «просвічує», а колір просочується наскрізь. Специфічний маркерний папір дорожчий, але економить маркери;
• Спочатку лайнер, потім колір. Контур роблять водостійким лайнером, а маркер додають зверху.

Перші вправи для маркерів: заливка однієї ділянки без смуг, перехід між двома кольорами, об’ємна куля зі світлом і тінню. Легкі скетчі (чашка, рослина, будиночок) допоможуть набити руку. Ідеї для таких малюнків ми зібрали в статті «Що можна намалювати».

Три набори для різного бюджету

Щоб не гадати, зберіть набір за рівнем. Ціни не наводимо, бо вони змінюються: орієнтуйтеся на склад.

Набір для початківця: як оцінити готовий набір і не переплатити

Готові набори зручні, але мають і пастки. Особливо це стосується наборів «для початківців-художників»: в них часто роблять акцент на кількості предметів, а не на якості. Ось що треба перевірити, перш ніж брати набір.

1. Прочитайте склад, а не назву. Скільки там саме олівців, якої твердості, чи є гумка, точилка, папір;
2. Перевірте кількість і якість. 72 олівці різних відтінків не краще за 12 якісних. Важливіше, щоб графіт не крихтився, а колір не вицвітав;
3. Подивіться на папір у комплекті. Якщо в наборі для акварелі лежить альбом 120 г/м², доведеться купувати інший;
4. Порівняйте з ціною окремих речей. Часто три потрібні предмети окремо вийдуть дешевше й корисніше, ніж набір із тридцяти;
5. Подумайте про подальше розширення. Набір, у якому всі предмети одноразові, гірший за той, де легко докупити окремі елементи.

Для дитини набір доречніший: вона не знає, що їй сподобається, і ви економите час. Для дорослого зазвичай краще збирати набір поступово, спираючись на розділи про олівці, папір і фарби вище. Актуальні ціни й комплектацію перевіряйте в магазині: ми їх не вказуємо, бо вони змінюються.

Що не потрібно купувати на старті

• Великі набори «художника» на 100 предметів. Більшість з них ви не використаєте;
• Пастель і вугілля. Це матеріали для окремих технік, і їх варто пробувати після олівця;
• Дорогі професійні фарби. Для навчання вистачає учнівських серій;
• Багато пензлів. Три основні вирішують майже всі завдання;
• Полотна та великі мольберти. Вони потрібні, коли ви вже працюєте з великими форматами;
• Спеціальні закріплювачі. Лак для графіту стає потрібним, лише якщо ви зберігаєте готові роботи без папки.

Купуйте нове, коли в процесі з’явилася конкретна потреба: «мені не вистачає м’якшого олівця» або «хочу додати колір». Так ви витратите менше й будете знати, навіщо потрібен кожен предмет.

Що намалювати першим для кожного матеріалу

Часто людина купила матеріали й не знає, що з ними робити. Нижче короткі ідеї для першого тижня. Багато інших, по 120 ідей за ситуаціями, є в статті «Що можна намалювати».

Дорослому початківцю: чим малювати, коли немає часу й сумніви

Дорослі часто сумніваються, чи не пізно починати, і від цього купують забагато. Простіше за все мати робочий куточок, що не вимагає розкладання: один скетчбук, три олівці, гумка, чорний лайнер. Їх можна тримати в сумці й малювати 10 хвилин у перерві.

• Малий формат. Скетчбук A5 легко брати з собою й не лякає порожніми сторінками;
• Одна техніка на місяць. Не змішуйте олівець, акварель і маркери одразу: так складніше помітити прогрес;
• Короткі сесії. 15–20 хвилин щодня краще за три години раз на тиждень;
• Спільні заняття. З викладачем набагато легше зрозуміти, які матеріали справді потрібні саме вам.

Хочете швидше розібратися зі списком покупок? На індивідуальному уроці викладач підкаже, що брати спочатку, а що відкласти, і покаже, як працювати з кожним матеріалом. Програми для дорослих і дітей можна обрати на нашій головній сторінці.

Матеріали для дітей: що безпечно й зручно

Дитячі матеріали обирають за віком і безпекою.

• До 3 років: пальчикові фарби, воскові крейди товстого розміру, великі аркуші. Про перші фарби й вік читайте в статті про пальчикове малювання;
• 4–6 років: кольорові олівці м’якої серії, фломастери на водній основі, гуаш, пензлики з товстою ручкою;
• 7–10 років: простий олівець HB і 2B, кольорові олівці, акварельні або гуашеві набори, скетчбук;
• Завжди: перевіряйте маркування «нетоксично» й відповідність віку, а для маленьких обирайте змивні фарби.

Деталі про вік і програму занять для кожної групи є в огляді уроків малювання для дітей за віком.

7 помилок, коли купуєте матеріали

1. Купувати без плану. Спершу вирішіть, чим саме збираєтеся малювати;
2. Брати тонкий папір для фарб. Він здується, і малюнок буде зіпсований;
3. Купувати лише дешеві олівці без маркування. Невідомо, як вони поводитимуться;
4. Одразу брати професійну серію. Для навчання вона непотрібна;
5. Купувати занадто великий скетчбук. Його важко носити й страшно псувати;
6. Забувати про гумку та точилку. Вони потрібні не менше за олівці;
7. Не пробувати перед купівлею. Якщо можна, спробуйте олівець або папір у магазині.

Хочете отримати від викладача список матеріалів саме для вашого рівня? На пробному уроці він підкаже, що купити, а що почекає. Матеріали й план занять поєднуються з планом навчання на 8 тижнів.

Часті запитання

Читати далі