Як намалювати курку, півня й курча поетапно

Як намалювати курку, півня й курча: загальний принцип

Курка, півень і курча найзнайоміші птахи: їх бачили всі, тому малюнок легко перевірити на впізнаваність. Саме тому помилки в ньому помітні одразу. На щастя, форма в цих птахів проста й будується з овалів і кіл. Спершу каркас, потім деталі, потім колір.

У кожного птаха є головна прикмета. У курки це округле тіло, невеликий гребінець і хвіст, піднятий угору. У півня це великий гребінь, «сережки» під дзьобом і хвіст із довгого пір’я, зігнутого дугою. У курчати це два кола: велике для тіла й мале для голови. В індика це віяло хвоста й червона «сережка» на шиї.

У статті розібрано, як намалювати курку поетапно й легко, півня олівцем і фарбами, курча з двох кіл і з яйця, курку з курчатами, індика, а також півня з відбитка долоні для наймолодших. Схеми нижче показують каркаси, за ними зручно звірятися під час роботи.

Курка, півень, курча, індик: чим відрізняється побудова

Таблиця показує основну форму й головну прикмету кожного птаха. Якщо прикмета є на малюнку, птаха впізнають одразу, навіть коли решту намальовано просто.

Для першого малюнка обирайте курча: форма найпростіша, а результат найміліший. Після нього курка, далі півень зі складним хвостом. Індик іде останнім, бо потребує і віяла хвоста, і акуратної шиї.

Як намалювати курку поетапно олівцем: 9 кроків

Запити «як намалювати курку», «курку поетапно», «курку легко» та «курочку» йдуть в одному зв’язку. Курка малюється простіше за півня: у неї немає пишного хвоста й великого гребеня, зате є м’яка округла форма. Малюйте тонкими лініями, щоб їх було легко стирати.

1. Лінія землі. Горизонталь у нижній частині аркуша;
2. Овал тіла. Великий, трохи нахилений, хвостовий кінець вище за голову;
3. Коло голови. Невелике, праворуч угорі овала;
4. Шия. Дві короткі лінії, що з’єднують голову з тілом;
5. Дзьоб. Невеликий трикутник, трохи опущений;
6. Гребінець і сережка. Три маленькі зубчики на тімені й крапля під дзьобом;
7. Крило. Дугою на боці тіла, зверху вниз, пір’я коротким штрихом;
8. Хвіст. Коротке пір’я, підняте вгору віялом;
9. Ноги. Дві короткі ноги з трьома пальцями вперед і одним назад.

Головне правило: тіло кругле й пухнасте. Типова помилка: тіло малюють вузьким, як у качки, і курка втрачає характер. Схема «Каркас курки» показує овал, коло голови й хвіст угору.

Друге правило стосується ніг. У курки вони короткі й відсунуті назад, під центром тіла. Якщо поставити їх надто далеко вперед, птах виглядатиме, ніби падає на дзьоб. Перевіряйте вертикаль: від центру овала вниз має йти уявна лінія, а ноги стоять по її боках.

Третє правило: пір’я передають штрихом, а не контуром кожної пір’їни. Кілька коротких дуг на крилі й пара ліній на хвості створюють враження оперення. Решту добудує колір.

Як намалювати курку легко: версія для дітей і новачків

Запит «курку легко» найшвидший спосіб отримати результат. Курка будується з овала, кола й пари штрихів.

1. Намалюйте великий овал. Це тіло;
2. Додайте коло. Праворуч угорі, це голова;
3. Дзьоб. Маленький трикутник;
4. Око. Крапка або коло з крапкою;
5. Гребінець. Три зубчики над головою;
6. Крило. Дуга на боці;
7. Хвіст. Три короткі пера вгору;
8. Ноги. Дві палички з трьома пальцями;
9. Колір. Жовтий, помаранчевий, коричневий або білий.

Для дітей 3–4 років достатньо овала, кола й дзьоба: решту можна додати кольором. Для 5–6 років додайте гребінець, крило й ноги. Для 7–8 років можна малювати курку в русі: що дзьобає зерна, іде або сидить на яйцях. Докладний план за віком є в статті «Уроки малювання для дітей за віком».

Курка добра для першого уроку спостереження. Запитайте дитину, куди дивиться птах, що робить і в якому він настрої. Так простий малюнок перетворюється на маленьку історію, і інтерес до заняття зростає.

Як намалювати півня поетапно: гребінь, хвіст і постава

Півень найвиразніший птах цієї сторінки: у нього горда постава, великий гребінь і гарний хвіст. Запити «як намалювати півня», «півня поетапно» та «півня олівцем» найчастіші. Головна складність це хвіст, тому його додають після тіла.

1. Лінія землі. Горизонталь унизу;
2. Овал тіла. Нахилений уперед, груди випнуті;
3. Коло голови. Вище за тіло, праворуч;
4. Шия. Вигнута, S-подібна, з’єднує голову з грудьми;
5. Дзьоб. Короткий, трохи розкритий;
6. Гребінь. Великий, із трьома-чотирма зубцями, червоний;
7. Сережки. Дві краплі під дзьобом;
8. Хвіст. Довге пір’я дугою, вигинається назад і вгору;
9. Крило. Дуга на боці, пір’я рядами;
10. Ноги. Сильні, з гострими шпорами.

Постава півня будується на нахилі: груди вперед, хвіст назад і вгору. Якщо намалювати овал вертикально, вийде курка. Схема «Каркас півня з хвостом-серпом» показує нахилене тіло й дугу хвоста.

Хвіст малюють не однією лінією, а пучком із трьох-п’яти пер різної довжини. Найдовше йде по зовнішній дузі, решта коротші й усередині. Кожне перо трохи вигнуте й закінчується гострим кінцем. Якщо хвіст виглядає як мітла, зробіть пера різної довжини й додайте вигин.

Для дітей є спрощений варіант: нахилений овал, коло голови, гребінь із трьох зубців і хвіст у вигляді великого «листка». Цього достатньо, щоб птах читався як півень. У міру практики хвіст можна ускладнювати, додаючи пера.

Як розфарбувати півня: строкатий хвіст і червоний гребінь

Півень один із найкольоровіших домашніх птахів, і колір робить малюнок. Головне правило: гребінь і сережки червоні, тіло тепле, хвіст строкатий. Оберіть основний колір тіла й два-три акценти для хвоста.

Хвіст півня переливається зеленим, синім і чорним. Щоб передати блиск, покладіть основний темний колір і додайте світлий штрих уздовж пера. Для акварелі добре працює прийом по сирому: кольори самі перетікають один в одного.

Білий і чорний півні теж існують. Для білого використовуйте блакитні й бузкові тіні, для чорного додайте зелений і синій блиск. Так малюнок не стане пласким.

Як намалювати курча: два кола й один дзьоб

Курча найпростіший і найулюбленіший дітьми герой: «курча легко», «курча для дітей», «курча поетапно» часті запити. Форма курчати це два кола: велике для тіла й мале для голови. Усе інше дрібні деталі.

1. Велике коло. Це тіло;
2. Мале коло. Зверху, трохи лівіше або правіше за центр, це голова;
3. Дзьоб. Крихітний трикутник збоку;
4. Око. Крапка або коло з крапкою;
5. Крильця. Дві маленькі дуги з боків тіла;
6. Лапки. Дві тонкі палички з трьома пальцями;
7. Чубчик. Два-три короткі штрихи на тімені;
8. Колір. Жовтий, помаранчевий дзьоб і лапки.

Щоб курча виглядало пухнастим, не обводьте коло рівною лінією: зробіть контур із коротких штрихів, ніби це пух. Колір можна нанести м’якими рухами, не заходячи за край. Відблиск малюйте білою крапкою на оці.

Курча зручно малювати в різних позах: стоячим, біжучим, що підклювує зернятко. Для цього повертайте мале коло голови й змінюйте положення лапок. Решта зберігається, і дитина бачить, як з однієї форми виходять різні сюжети.

Курча з яйця: як намалювати вилуплення

Популярний сюжет: курча вилуплюється з яйця. Він добрий тим, що пояснює форму: яйце овальне, курча кругле, а шкарлупа перетворюється на «шапочку» навколо тіла.

1. Овал яйця. Великий, вертикальний;
2. Зигзагоподібна лінія. Через середину овала, це тріщина;
3. Верхня частина шкарлупи. Зсуньте вгору або нахиліть, як накривку;
4. Курча. З нижньої частини визирає кругла голова з дзьобом;
5. Крильця. Маленькі, підняті вгору;
6. Уламки. Кілька гострих шматочків шкарлупи поруч;
7. Колір. Біла або кремова шкарлупа, жовте курча.

Головне тут зигзаг: він має бути гострим і нерівним, як справжня тріщина. Якщо лінія гладка, шкарлупа виглядає розрізаною. Тінь під яйцем робить малюнок об’ємним.

Як намалювати курку з курчатами: сюжет для дітей

Запит «курку з курчатами» найсюжетніший на сторінці. Він підходить для дітей, бо малюнок розповідає історію: мама й малюки. Малювати краще в такому порядку: спершу курка, далі курчата різного розміру.

1. Курка. Великий овал ліворуч, голова, дзьоб, хвіст;
2. Перше курча. Два кола поруч із куркою;
3. Друге курча. Трохи менше й далі, в іншій позі;
4. Третє курча. Ще менше, дивиться в інший бік;
5. Трава. Короткі штрихи під птахами;
6. Колір. Курка руда або біла, курчата жовті.

Щоб сцена не виглядала застиглою, змінюйте пози: одне курча дивиться на курку, інше дзьобає, третє тікає. Розміри теж змінюйте: ближчі більші, дальші дрібніші. Це перший крок до перспективи, і дитина засвоює його без пояснень.

Ідея для заняття: намалюйте курку й додайте стільки курчат, скільки років дитині. Так малювання перетворюється на лічбу, а малюнок отримує особистий сенс.

Півень із відбитка долоні: саморобка для наймолодших

Запит «півня з руки» пов’язаний із саморобкою, а не з класичним малюнком. Вона підходить для дітей 2–5 років і не потребує навичок. Долоня стає хвостом, решта дозамальовується.

1. Фарба. Нанесіть на долоню дитини яскраву гуаш: червону, помаранчеву, зелену;
2. Відбиток. Прикладіть долоню до аркуша пальцями вгору й злегка розставте пальці;
3. Зачекайте. Дайте фарбі висохнути;
4. Тіло. Під долонею намалюйте коло;
5. Голова. Поруч ще одне коло менше;
6. Деталі. Дзьоб, око, гребінь, ноги;
7. Підпис. Ім’я дитини й дата.

Пальці перетворюються на пір’я хвоста, і виходить пишний півень. Така саморобка працює як пам’ятний малюнок і добре підходить для подарунка бабусі. Дорослим варто пам’ятати: гуаш для дитячих рук беріть безпечну, з позначкою для дітей.

Як намалювати індика: віяло хвоста й «сережка» на шиї

Індик найчастіше трапляється в запиті «індика» і малюється як родич павича й півня. Тіло щільне, шия довга, а головна прикмета це віяло хвоста, підняте за спиною, і червона «сережка» під дзьобом.

1. Овал тіла. Щільний, горизонтальний;
2. Шия. Довга, вигнута, піднімається вгору;
3. Голова й дзьоб. Невелика голова, короткий дзьоб;
4. «Сережка». Червона складка, що звисає під дзьобом;
5. Хвіст-віяло. Промені з центру тіла, дуга по кінцях;
6. Пір’я. Короткі штрихи по променях;
7. Ноги. Міцні, з трьома пальцями;
8. Колір. Коричневе тіло, червона голова, рудий і темний хвіст.

Схема «Індик із хвостом-віялом» показує промені хвоста й дугу. Не робіть віяло надто ідеальним: в індика пір’я різної довжини, і нерівність надає жвавості. Якщо хвіст опущено, індик виглядає спокійним, якщо піднято, поважним.

Як малювати пір’я й пух: простий прийом для домашніх птахів

У домашніх птахів два типи оперення: пух у курчат і пір’я у дорослих. Вони потребують різної техніки. Для пуху використовуйте короткі м’які штрихи, для пір’я рядами дуг.

• Пух курчати. Контур не рівною лінією, а короткими штрихами в різні боки;
• Пір’я курки. Дуги рядами на крилі, від верхнього ряду до нижнього;
• Хвіст півня. Пучок довгого пір’я різної довжини, кожне трохи вигнуте;
• Блиск. Світла лінія вздовж пера робить його глянцевим;
• Тінь. Під крилом і під хвостом трохи темніше за основний колір.

Тренуйтеся на окремому аркуші: намалюйте двадцять дуг, потім двадцять довгих пер. Це займає десять хвилин, але руки запам’ятовують рух. Потім малюнок птаха йде швидше й упевненіше.

Ще один прийом: спрямовуйте штрихи за ростом оперення. На грудях і шиї пір’я йде згори вниз, на крилі назад, на хвості вгору й убік. Якщо штрихи йдуть проти росту, птах виглядає скуйовдженим.

Тло й композиція: ферма, двір і луг

Домашні птахи добре виглядають на сільському тлі, і це дає привід попрацювати над композицією. Прості елементи: пліт, трава, сонце, будинок. Вони створюють настрій і показують масштаб.

• Двір. Горизонтальна лінія землі, пліт із вертикальних дощок, пара травинок;
• Луг. Хвиляста лінія горизонту, квіти, хмари;
• Ранок. Півень на плоті, сонце над горизонтом, промені;
• Курник. Прямокутник будиночка, маленькі дверцята, сідало;
• Зернятка. Дрібні крапки біля дзьоба показують, чим зайнятий птах.

Півень на плоті класичний сюжет: птах дивиться на сонце, а промені розходяться від горизонту. Він учить будувати композицію у два плани: ближній (півень) і дальній (сонце, небо). Для дітей достатньо трьох елементів: птах, трава, сонце.

Розмір птаха має займати від половини до двох третин аркуша. Якщо птах крихітний, деталі губляться, якщо впирається в краї, композиція тісна. Залиште повітря з того боку, куди він дивиться.

Голова курки й півня: дзьоб, гребінь, сережки й око

Голова найвиразніша частина, і їй варто приділити окрему увагу. Вона маленька, тому деталі потрібно розставити акуратно. Почніть із кола, далі додайте дзьоб, око й прикраси. У курки гребінець невеликий і часто трохи схилений набік, у півня великий, стоїть прямо й має глибокі зубці.

1. Коло голови. Невелике, на кінці вигнутої шиї;
2. Дзьоб. Короткий і міцний: верхня частина трохи нависає над нижньою;
3. Око. Невелике коло з крапкою, розташоване вище за лінію дзьоба, ближче до його основи;
4. Гребінь. Хвиля з трьох-п’яти зубців над колом, у півня вища й густіша;
5. Сережки. Дві краплі під дзьобом, у півня помітніші;
6. Вушна мочка. Невелика плямка позаду ока, біла або червона.

Типова помилка: око малюють надто великим і круглим. У птахів воно невелике й посаджене по боках голови, тому в профіль видно лише одне. Ще одна помилка: гребінь малюють рівним, як корону. Живий гребінь трохи нерівний, зубці різної висоти.

Тренуйтеся на окремому аркуші: намалюйте ряд голів у профіль, кожну з різним виразом. Якщо підняти дзьоб, птах виглядає гордим, якщо опустити, задумливим. Це найшвидший спосіб додати малюнку характеру без зайвих деталей.

Пози курки й півня: дзьобає, іде, співає, сидить на яйцях

Коли форму освоєно, малюнок оживляють позою. Домашні птахи майже завжди чимось зайняті, і дія перетворює портрет на сюжет. Для кожної пози достатньо змінити два-три елементи каркаса.

Для курки, що дзьобає, будують тіло нахиленим уперед, шию опускають майже до землі, хвіст задирають угору. Для півня, що співає, навпаки: груди вперед, голова закинута, дзьоб прочинений. Ці дві пози дають найбільш «розмовну» пару малюнків, і їх зручно малювати поруч на одному аркуші.

Сидяча курка найпростіша: тіло перетворюється на м’який пагорб, ніг не видно, видно лише голову, хвіст і крило. Додайте гніздо з коротких штрихів і пару яєць. Для дітей це чудовий сюжет про турботу й родину.

Породи й забарвлення: ряба, біла, чорна, чубата

Той самий каркас дає різні породи, якщо змінювати колір і дрібні деталі. Це зручно, коли потрібно намалювати цілий пташиний двір: птахи виглядають несхожими, хоча будуються однаково.

• Руда курка. Однотонне тепле тіло, трохи темніше на крилі й хвості;
• Біла курка. Контур тонкою лінією, тіні блакитні або бузкові, не сірі;
• Чорна курка. Основний колір темно-коричневий або темно-синій, блиск зеленим штрихом;
• Ряба курка. Основний тон і дрібні темні плямки або рисочки по пір’ю;
• Чубата. Над головою пишний пучок пір’я, гребінь майже схований;
• Курка з «бородою». Пух під дзьобом, голова виглядає круглішою.

Рябе забарвлення роблять так: покладіть основний колір, далі дрібними штрихами нанесіть темний. Штрихи розставляйте нерівно й не за лінійкою, тоді оперення виглядає природно. Для білих птахів головне не використовувати сірий: тіні беруть блакитні й бежеві, і білий залишається чистим.

Щоб пташиний двір не виглядав одноманітним, змінюйте не лише колір, а й розмір і позу. Один півень, три курки й пара курчат у різних забарвленнях дають живу картину, а час роботи майже не зростає.

Яйця, гніздо й кошик: деталі для сюжету

Поруч із куркою природно виглядають яйця. Вони вчать простої, але важливої речі: форма яйця це овал, трохи ширший з одного кінця. Намалюйте овал, далі зробіть нижню частину трохи круглішою, а верхню трохи вужчою.

1. Овал яйця. Легка лінія, одна сторона ширша;
2. Тінь. Невелика пляма під яйцем, трохи темніша за тло;
3. Відблиск. Світла крапка на верхній частині;
4. Гніздо. Короткі штрихи навколо яєць, що перетинаються під різними кутами;
5. Кошик. Овал із сіткою з косих ліній і ручкою дугою.

Колір яєць буває білий, кремовий і світло-коричневий. Для об’єму додайте тінь на нижньому боці й відблиск на верхньому. Якщо малюєте кілька яєць, змінюйте нахил: яйця ніколи не лежать строго паралельно.

Яйця й гніздо добре доповнюють сюжет «курка з курчатами» і сюжет вилуплення. Вони дають простір для творчості: можна додати шкарлупу, соломинки, пір’їни. Такі деталі роблять композицію багатшою без складних побудов.

Пропорції домашніх птахів: як не помилитися з розмірами

Більшість невдалих малюнків страждають не від поганої техніки, а від неправильних пропорцій. Для домашніх птахів достатньо запам’ятати кілька простих співвідношень. Вони працюють для будь-якої породи й будь-якого віку птаха.

• Голова до тіла. У курки голова приблизно в три-чотири рази менша за тіло, у курчати вдвічі менша, тому воно виглядає миліше;
• Шия. У курки коротка, у півня довша й вигнута, в індика найдовша;
• Ноги. Висота ніг дорівнює приблизно половині висоти тіла, не більше;
• Хвіст. У курки короткий і притиснутий, у півня довший за тіло, в індика віяло приблизно дорівнює тілу за шириною;
• Крило. Займає близько половини довжини тіла й лежить на боці.

Перевірити пропорції допомагає простий прийом: прикрийте малюнок рукою так, щоб лишився тільки силует. Якщо за силуетом можна зрозуміти, який це птах, пропорції правильні. Якщо силует схожий на м’яч або на довгу ковбасу, поверніться до каркаса й виправте овал тіла.

Ще один спосіб: намалюйте птаха в трьох розмірах на одному аркуші, від великого до крихітного. Так ви побачите, як змінюються пропорції: у маленького птаха голова завжди відносно більша. Це правило слушне для всіх тварин, і його знання сильно допомагає згодом, коли ви перейдете до інших серій.

Півень в акварелі: покроковий прийом для м’якого кольору

Акварель добре підходить для оперення, бо кольори гарно перетікають один в одного. Легкий олівцевий контур роблять заздалегідь, а фарбу кладуть тонкими шарами. Головне правило акварелі: від світлого до темного.

1. Змочіть тіло. Чистою водою по шиї й тілу, не торкаючись гребеня;
2. Перший тон. Світло-рудий по мокрому, нехай він розтечеться сам;
3. Хвіст. Зелений і синій, поки папір ще вологий, кольори змішаються в переливи;
4. Дайте висохнути. Не поспішайте, інакше фарба перетвориться на кашу;
5. Гребінь і сережки. Чистий червоний, щільною заливкою;
6. Темні акценти. Крило, нижня частина хвоста, тіні під тілом;
7. Деталі. Око, дзьоб і ноги тонким пензликом.

Якщо акварель розпливлася за контур, не страшно: зачекайте, поки висохне, і поправте форму щільним кольором. Відблиск в оці залишайте чистим папером, а не додавайте білилами. Так малюнок виглядає свіжо й легко.

Чим малювати курку, півня й курча: олівці, гуаш, акварель

Для домашніх птахів підходить майже будь-який матеріал. Вибір залежить від віку й результату, який ви хочете отримати.

Докладніше про матеріали для новачків написано в статті «Чим малювати новачку: матеріали». Для гуаші й акварелі беріть щільний папір: тонкий жолобиться від води.

10 типових помилок під час малювання курки, півня й курчати

1. Вузьке тіло курки. Тіло має бути круглим і пухнастим;
2. Вертикальний овал у півня. Потрібен нахил: груди вперед, хвіст назад;
3. Хвіст-мітла. Пір’я різної довжини й з вигином;
4. Надто довгі ноги. У курки вони короткі;
5. Ноги далеко попереду. Вони стоять під центром тіла;
6. Великий дзьоб у курчати. Він крихітний;
7. Рівний контур у курчати. Малюйте пух короткими штрихами;
8. Усі курчата однакові. Змінюйте розміри й пози;
9. Немає відблиску в оці. Біла крапка оживляє птаха;
10. Надто темні тіні. Беріть відтінок основного кольору.

Перевіряти малюнок зручно так: відійдіть на два кроки або сфотографуйте його на телефон і погляньте на зменшену копію. Помилки пропорцій тоді одразу видно. Докладний розбір загальних помилок є в статті «Як навчитися малювати».

Як малювати домашніх птахів дітям: за віком

Головне для дитини: процес, а не ідеальна форма. Запропонуйте обрати кольори, вигадати ім’я птахові й розповісти, що він робить. Тоді малюнок стає грою, і інтерес зберігається. Підтримуйте будь-які рішення, навіть якщо курча вийшло фіолетовим.

Якщо дитина ставить запитання, як живуть кури чи чим харчуються курчата, це чудова нагода піти в гості на ферму або знайти фотографії. Спостереження й малюнок підтримують одне одного.

План на тиждень: як освоїти домашніх птахів

Щоб упевнено малювати всіх птахів сторінки, досить пів години на день.

1. День 1. Курча: два кола, по п’ять варіантів у різних позах;
2. День 2. Курка: овал, коло, гребінець і хвіст;
3. День 3. Курка з курчатами: сюжет із трьома малюками;
4. День 4. Півень: нахил тіла й хвіст-серп;
5. День 5. Півень фарбами: гребінь, сережки й хвіст;
6. День 6. Індик: тіло й віяло хвоста;
7. День 7. Півень на плоті: тло й сонце.

Головне в плані: тренуйте хвіст і пір’я окремо. Десять хвостів на аркуші дають більше користі, ніж один повільний малюнок. Ідеї для вправ зібрано в статті «Малюнки для змалювання». Яскравих екзотичних птахів розібрано в статті «Як намалювати папугу, павича й жар-птицю».

Часті запитання

Читати далі