Як намалювати лебедя, качку, гусака й пінгвіна поетапно: шия, дзьоб і вода

Як намалювати лебедя, качку, гусака та пінгвіна: загальний принцип

Лебідь, качка, гусак і пінгвін виглядають дуже по-різному, але будуються однаково: з овала тіла, кола голови та кількох напрямних ліній. Різниця в пропорціях. У лебедя шия майже дорівнює тілу, у гусака вона коротша й товща, у качки її майже не видно, а в пінгвіна тіло й голова зливаються в одну грушу. Якщо запам’ятати ці співвідношення, будь-яка з чотирьох птахів малюється за п’ять-десять хвилин.

Усі чотири птахи пов’язані з водою, тому в малюнку майже завжди є лінія води чи льоду. Вона розв’язує одразу два завдання. По-перше, ховає лапи, які у водоплавних птахів часто виходять найгірше. По-друге, допомагає передати характерну поставу: лебідь і качка пливуть, човником розрізаючи воду, гусак поважно йде берегом, а пінгвін стоїть на крижині стовпчиком.

У статті розібрано, як намалювати лебедя поетапно олівцем, лебедя з цифри 2, лебедів на озері й летючого лебедя, качку на воді, каченя, гусака й зграю гусей, пінгвіна легко та поетапно, пінгвінчика, пінгвіна на крижині, а також фламінго й страуса. Для кожного птаха подано кроки, типові помилки й версію для дітей. Схеми нижче показують каркас кожного птаха: за ними зручно звірятися під час роботи.

Лебідь, качка, гусак, пінгвін: чим відрізняється побудова

Почніть із таблиці. Вона показує основну форму кожного птаха й головну прикмету, за якою його впізнають. Якщо на малюнку є ця прикмета, глядач одразу розуміє, хто перед ним, навіть коли деталі прописано слабко.

Для першої роботи краще обрати пінгвіна або каченя: форма проста, пропорції прощають неточності. Лебідь складніший через плавну шию, де будь-яка нерівність одразу видна. Гусак вимагає акуратного дзьоба, а фламінго й страус добре виходять після того, як ви освоїли довгі тонкі лінії.

Як намалювати лебедя поетапно олівцем: 10 кроків

Лебідь найпопулярніший птах цієї групи. Запит «як намалювати лебедя» трапляється частіше за решту, а поруч ідуть «лебедя поетапно», «лебедя олівцем» і «лебедя легко». Класична послідовність така: спершу овал тіла, потім шия, потім голова й крило. Малюйте тонкими лініями, щоб їх було легко стирати.

1. Лінія води. Хвиляста або пряма лінія в нижній третині аркуша;
2. Овал тіла. Горизонтальний, трохи нахилений, загострений назад. Це човник, на якому пливе птах;
3. Коло голови. Невелике, вище й правіше за овал. Голова лебедя маленька;
4. Дві дуги шиї. Від голови вниз двома плавними лініями літерою S, шия розширюється до тулуба;
5. Дзьоб. Видовжений, із невеликим горбком біля основи й крапкою-ніздрею;
6. Око. Маленька крапка з темною ділянкою аж до дзьоба;
7. Спина й хвіст. Лінія від шиї по спині в загострений хвіст, на спині можна зробити легкий «горб» із пір’я;
8. Крило. Велика форма на боці тіла, піднята над спиною, пір’я рядами;
9. Контур і пір’я. Обведіть потрібні лінії, додайте короткі штрихи пір’я на крилі й шиї;
10. Вода й стирання. Домалюйте хвилю й відображення, зітріть допоміжні лінії.

Головне правило: шия має бути плавною. Типова помилка новачка: шия виходить ламаною або товстою, як у гусака. Щоб цього уникнути, спершу проведіть одну тонку лінію-вісь шиї, а вже потім додайте другу дугу поруч. На схемі «Каркас лебедя» видно, як співвідносяться овал тіла, шия й голова.

Друге важливе правило стосується голови: лебідь виглядає шляхетно, коли голова маленька й трохи нахилена. Якщо голова велика, птах нагадує качку на довгій шиї. Перевіряйте пропорцію так: голова вміщується в шию приблизно вісім-десять разів.

Як намалювати лебедя легко: з цифри 2

Запит «лебідь із цифри 2» один із найчастіших для цього птаха. Спосіб придуманий для дітей і тих, хто боїться малювати шию: потрібна крива вже є у формі цифри, лишається тільки домалювати решту.

1. Напишіть цифру 2. Великою, з плавним верхнім вигином. Верхня дуга стане шиєю, нижня горизонтальна частина основою;
2. Додайте дзьоб. Невеликий трикутник на верхньому кінці цифри;
3. Намалюйте око. Крапка біля дзьоба;
4. Потовщіть шию. Проведіть другу лінію поруч із першою за вигином цифри;
5. Намалюйте тіло. Від основи шиї праворуч овальне тіло із загостреним хвостом;
6. Крило. Краплеподібна форма на боці з пір’ям штрихами;
7. Вода. Дві-три хвилясті лінії під птахом.

Для дітей 4–5 років цей варіант підходить найкраще: цифру 2 дитина вже вміє писати. Для 6–7 років можна додати другого лебедя, щоб шиї утворили сердечко. Такий малюнок часто роблять на листівку чи весільну тему. Докладніше про те, які завдання підходять за віком, є в статті «Уроки малювання для дітей за віком».

Лебеді на озері, пара й летючий лебідь

Один лебідь це портрет, а композиція з птахів і води це вже картина. Найчастіші варіанти: лебідь на озері з відображенням, пара лебедів, летючий лебідь і лебідь із казки. Нижче по порядку.

Лебідь на озері. Проведіть лінію води трохи нижче середини аркуша. Намалюйте лебедя так, щоб нижня частина тіла йшла за цю лінію. Під птахом зробіть відображення: перевернутий силует, але більш розмитий і хвилястий. Навколо тіла додайте дві-три дуги хвиль, що розходяться. Для фарб відображення беріть трохи темнішим і холоднішим, ніж сам лебідь.

Пара лебедів. Два лебеді обличчям одне до одного утворюють серце з шиї. Намалюйте двох птахів дзеркально: у лівого шия вигинається праворуч, у правого ліворуч, а дзьоби майже торкаються. Це улюблений сюжет для листівок. Стежте, щоб шиї були однакової товщини, інакше серце вийде кривим.

Летючий лебідь. Тіло витягується в лінію польоту, шия витягнута вперед, як стріла, а крила широко розкинуті. Розмах приблизно вдвічі більший за довжину тіла. Крила малюйте дугами: передній край щільний, на задньому довге пір’я окремими штрихами. Лапи підібрані й майже не видні.

• Шия в польоті. Вона витягнута горизонтально й майже не вигинається;
• Крила. Верхня дуга трохи вище за спину, нижні кінці пір’я загнуті вгору;
• Тло. Легке небо без деталей, щоб птах читався;
• Тінь. Під крилами й на животі м’яка сіра тінь.

Лебідь із казки. Лебідь-царівна, лебедина зграя чи лебідь над озером у місячному світлі: це не конкретний мультиплікаційний герой, а загальний образ із фольклору. Малюйте його як звичайного лебедя, додавши на голову маленьку корону чи вінок, якщо потрібно. Більше нічого змінювати не треба.

Як розфарбувати лебедя й що обрати для білого птаха

Білий лебідь на білому папері викликає в новачків питання: чим малювати, якщо сам птах білий? Відповідь та сама, що й для будь-якого білого предмета. Не зафарбовуйте птаха білим, а малюйте тіні й тло навколо нього.

Якщо ви малюєте кольоровими олівцями, штрихуйте тіні блакитним і бузковим, а потім м’якшіть пальцем чи розтушовкою. Для акварелі використовуйте метод резервування: залишайте білі ділянки нефарбованими, а тіні пишіть розведеним сіро-блакитним. Гуаш підходить для лебедя на темному тлі: тоді птаха зафарбовують білим останнім шаром.

Як намалювати качку поетапно: на воді й на березі

Качка один із найпростіших птахів для малювання, тому її часто обирають для першого заняття. У запитах трапляються «як намалювати качку», «качку поетапно», «качку легко» й «качку олівцем». Качка буває двох видів: плаваюча й стояча. Почніть із плаваючої: вона не вимагає малювати лапи.

1. Лінія води. Горизонтальна хвиляста лінія;
2. Овал тіла. Низький, широкий, човником, загострений назад. Верх над водою, низ прихований;
3. Коло голови. Невелике, вище й попереду тіла. Шиї майже не видно, голова ніби сидить на тілі;
4. Дзьоб. Плаский і широкий, трохи витягнутий уперед, із заокругленим краєм;
5. Око. Невелика темна крапка вище за рівень дзьоба;
6. Хвіст. Короткий піднятий хвостик ззаду;
7. Крило. Краплеподібна форма на боці, гострим кінцем до хвоста;
8. Пір’я. Короткі штрихи на крилі й грудях, дзеркальце, кольорова смуга на крилі;
9. Хвиля. Лінія води перекриває нижню частину тіла, навколо розходяться кола;
10. Контур. Обведіть потрібні лінії й зітріть допоміжні.

Головна особливість качки: тіло широке й низьке. Типова помилка: тіло виходить високим, як у курки, а дзьоб гострим, як у синиці. Дзьоб качки плаский, трохи схожий на ложку. Схема «Качка на воді» показує, як співвідносяться човник тіла, кругла голова й плаский дзьоб.

Стояча качка малюється так само, але додаються короткі лапи з перетинками, які виходять ближче до задньої частини тіла, а саме тіло злегка нахилене вперед. Лапи помаранчеві, пальці з’єднані перетинкою у формі трикутника.

Як намалювати каченя й качечку: проста версія для дітей

Качечка й каченя це один і той самий полегшений варіант: дві круглі форми замість складних обрисів. Запити «як намалювати каченя» та «качку для дітей» дають багато переглядів, а дитині 4–5 років вони доступні повністю.

1. Велике коло. Це тіло;
2. Коло менше. Вище й правіше, це голова. Для каченяти коло голови більше, ніж у дорослої качки;
3. Дзьоб. Плаский овал чи трапеція праворуч, помаранчевий;
4. Око. Велика крапка з відблиском, вона робить каченя милим;
5. Крило. Маленька крапля на боці;
6. Хвостик. Дві-три короткі лінії ззаду;
7. Лапки. Дві палички з трикутними перетинками;
8. Колір. Жовте каченя, помаранчеві дзьоб і лапи, блакитна вода.

Щоб малюнок виглядав миліше, збільшіть око й зробіть дзьоб коротшим. Ці прийоми працюють для будь-якого дитинча: чим більші голова й очі відносно тіла, тим молодшим здається дитинча. Каченя з пухом на голові виходить, якщо додати три короткі штрихи на тімені.

Качка з каченятами. Мама-качка пливе попереду, каченята слідом ланцюжком. Каченята малюються в три-чотири рази менші за маму, кожне трохи нижче за лінією води від попереднього. Це сюжет для ілюстрації до казки й для малювання з дітьми. Не малюйте каченят однаково: змінюйте нахил голови й положення крила.

Дика качка. Крижень відрізняється від домашньої качечки забарвленням: у селезня зелена блискуча голова, біле кільце на шиї, коричнева грудка й сіре тіло, а качка строката бура. Форма та сама, змінюється тільки колір. Малювання за фотографією зміцнює спостережливість.

Як намалювати гусака поетапно: важке тіло, товста шия, дзьоб із горбком

Гусак схожий на лебедя, але будується інакше. Тіло важче, шия коротша й товща, дзьоб більший, а постава пряма й поважна. Запити «як намалювати гуску», «гусака» й «гуску поетапно» потрібні для шкільних занять, новорічних листівок і просто для практики.

1. Лінія землі. Горизонтальна лінія внизу аркуша;
2. Овал тіла. Великий, трохи нахилений, товщий, ніж у лебедя;
3. Коло голови. Невелике, вище й попереду тіла;
4. Шия. Дві лінії, шия вигинається, але менш плавно, ніж у лебедя, і помітно товща;
5. Дзьоб. Міцний, клиноподібний, із невеликим горбком біля основи й трохи піднятий;
6. Око. Маленька крапка;
7. Крило. Довга краплеподібна форма з рядами пір’я;
8. Хвіст. Короткий піднятий або опущений;
9. Лапи. Дві короткі міцні лапи з перетинками;
10. Деталі. Пір’я на шиї, легка штрихівка під крилом.

Щоб відрізнити гусака від лебедя на малюнку, пам’ятайте дві прикмети: шия в гусака товща й коротша, а постава пряміша й важча. Якщо намалювати лебедю коротку шию, вийде гусак, і навпаки. Схема «Каркас гусака» показує важкий овал, товсту шию й дзьоб із горбком.

• Сірий гусак. Сіре тіло, світла грудка, рожевувато-помаранчеві лапи й дзьоб;
• Білий домашній гусак. Біле тіло, помаранчевий дзьоб, помаранчеві лапи;
• Гусак у польоті. Крила широкі, шия витягнута, зграя клином;
• Гуси на ставку. Кілька птахів на різній відстані, різні пози.

Якщо потрібна зграя гусей, малюйте птахів різного розміру: ближні більші й докладніші, дальні менші й простіші. Одного-двох птахів нахиліть головою до води, решта нехай дивляться вперед. Так композиція виглядає жваво, а не як копії однієї фігури.

Як намалювати пінгвіна поетапно: проста груша й білий живіт

Пінгвін найпопулярніший птах у цій групі за кількістю запитів. Його малюють для зимових малюнків, шкільних завдань, новорічних листівок і просто тому, що він милий. Пінгвін будується простіше за решту, бо в нього немає довгої шиї: тіло й голова утворюють одну форму. Це груша, вузька вгорі й широка внизу.

1. Вертикальна вісь. Тонка лінія по центру, щоб фігура була симетричною;
2. Тіло-груша. Великий овал, що звужується вгору;
3. Голова. Коло зверху, перекриває вузьку частину груші. Шиї немає;
4. Білий живіт. Дуга вздовж тіла, всередині біла ділянка формою краплі;
5. Обличчя. Дві крапки-очі на одному рівні, під ними трикутний дзьоб вістрям униз;
6. Ласти. Обабіч тіла два видовжені овали, притиснуті до боків або трохи відведені;
7. Лапи. Унизу дві помаранчеві перетинчасті лапи, найчастіше трапеціями;
8. Тінь. Під тілом невелика овальна тінь або лінія льоду;
9. Контур. Обведіть потрібні лінії, зітріть допоміжні;
10. Колір. Спинка, голова й ласти чорні або темно-сині, живіт білий, дзьоб і лапи помаранчеві.

Головне правило: малюнок має бути симетричним. Центральна вісь допомагає розташувати очі на одному рівні, ласти на однаковій висоті, а живіт по центру. Типова помилка: тіло виходить кривим, бо не було осі. Схема «Каркас пінгвіна» показує грушу, голову, ласти й центральну лінію.

Якщо хочете, щоб пінгвін виглядав живішим, трохи нахиліть вісь і підніміть одну ласту. Достатньо змінити два елементи, і фігура вже не стоїть як стовпчик, а привітно махає.

Як намалювати пінгвіна легко: версія для дітей і пінгвінчик

Запит «пінгвіна легко» набирає майже стільки ж, скільки «поетапно», бо люди хочуть найпростіший спосіб. Він тут є: пінгвін малюється як одна форма-груша без окремих кіл.

1. Намалюйте грушу. Однією лінією, вузька вершина, широка основа;
2. Білий живіт. Всередині груші овал-крапля;
3. Обличчя. Дві крапки й маленький трикутник;
4. Ласти. Два овали обабіч;
5. Лапи. Дві короткі лінії з трикутними стопами;
6. Колір. Темний контур, білий живіт, помаранчевий дзьоб і лапи.

Пінгвінча й пінгвінчик. Дитинча малюють за тією самою схемою, але з іншими пропорціями: тіло коротше й кругліше, голова відносно більша, очі більші, а ласти коротші. Пташеня імператорського пінгвіна сіре й пухнасте, тому його можна зафарбувати сірим, додати м’яку штрихівку й темну маску навколо очей. Маленький пінгвінчик поруч із великим одразу розповідає історію: батько й малюк.

Пінгвін у шарфі й шапці. Зимова версія користується попитом перед святами. Шарф додається на рівні, де в птаха була б шия: смуга з двома кінцями, що звисають униз. Шапочка малюється на тімені з помпоном. Більше нічого змінювати не потрібно. Інші зимові сюжети зібрано в статті «Новорічні малюнки олівцем».

Як намалювати пінгвіна на крижині й у снігу

Пінгвін на крижині один із найулюбленіших шкільних сюжетів. Він додає композицію: небо, воду, айсберги й крижину. Малюється за тим самим принципом, що й звичайний пінгвін, але з тлом.

1. Лінія горизонту. Горизонтальна лінія на висоті приблизно третини аркуша;
2. Крижина. У нижній частині аркуша нерівна плоска форма з кутастими краями;
3. Пінгвін. За описаним вище методом, стоїть у центрі крижини;
4. Вода. Сині горизонтальні штрихи навколо крижини;
5. Айсберги. Два-три трикутники вдалині, менші й світліші;
6. Небо. Холодний градієнт від блакитного до білого;
7. Тінь і відображення. Синя тінь на крижині, легке відображення у воді.

Колірне завдання: біле на блакитному, тому тіні крижини й айсбергів краще брати блакитними й бузковими, а не сірими. Сіра тінь на крижині виглядає брудною. Контраст створює темний пінгвін на світлій крижині, і саме він стає центром малюнка.

Для фарб зручно спершу залити небо й воду, дати висохнути, потім намалювати крижину й айсберги білою гуашшю, а пінгвіна поверх. Для олівців спершу легким тоном лягає синє тло, а потім темним кольором промальовується птах.

Як намалювати фламінго: довгі ноги й шия-змія

Фламінго не водоплавний птах у строгому сенсі, але стоїть у воді, тому його часто малюють у тій самій серії. Запит «як намалювати фламінго» набирає помітно менше, ніж лебідь чи пінгвін, але стабільний, і багато хто шукає «фламінго олівцем» і «фламінго для дітей».

1. Овал тіла. Невеликий, горизонтальний, трохи нахилений;
2. Шия S. Довга зігнута лінія вгору від переднього краю тіла;
3. Голова й дзьоб. Маленька голова, дзьоб різко зігнутий униз, кінчик темний;
4. Ноги. Дві дуже тонкі лінії, коліно вигнуте назад, одна нога часто підібгана;
5. Крило й хвіст. Крило на боці краплею, хвіст коротким клином;
6. Колір. Рожевий, кораловий, біля дзьоба білий і чорний.

Головна помилка: ноги малюють надто товстими. У фламінго вони тонкі, як стебла, а коліно насправді щиколотка й згинається назад. Для композиції фламінго стоять у воді, одна нога підібгана, шия утворює сердечко із сусідом.

Як намалювати страуса: довга шия й дві ноги

Страус належить до іншої групи птахів, але його часто шукають разом з іншими птахами, тому його включено сюди. Це найбільший птах на Землі, з дуже довгою шиєю, малою головою й потужними ногами. Запит «як намалювати страуса» має чималий попит у школярів.

1. Овал тіла. Великий, горизонтальний;
2. Шия. Дві вертикальні лінії вгору, майже без вигину;
3. Голова й дзьоб. Мала голова, короткий дзьоб, велике око з віями;
4. Крила. Невеликі «пухнасті» крила на боці тіла;
5. Ноги. Довгі, потужні, з двома пальцями на кожній;
6. Хвіст. Пишний із м’якого пір’я;
7. Колір. Самець чорний із білими крилами, самиця сіро-коричнева, шия рожево-сіра.

Перевірте пропорцію: шия й ноги разом дають приблизно дві третини висоти, а тіло здається невеликим. Якщо тіло надто дрібне, страус перетворюється на жирафа, якщо надто велике, на курку. Докладніше про інших птахів читайте в статтях «Як намалювати голуба, лелеку, орла й ворону» та «Як намалювати пташку й птаха».

Чим малювати водоплавних птахів: олівці, фарби, маркери

Матеріал залежить від птаха й завдання. Для першого ескіза будь-якого птаха вистачить простого олівця HB і м’якої гумки. Потім треба вирішити, як закінчити роботу.

Докладніше про матеріали для новачків написано в статті «Чим малювати новачку: матеріали». Для птахів із білим оперенням важливий папір: чим щільніший і світліший, тим чистішим виходить білий колір.

10 типових помилок під час малювання лебедя, качки, гусака й пінгвіна

1. Ламана шия в лебедя. Спершу проведіть одну вісь-лінію, потім другу;
2. Надто велика голова лебедя. Голова має бути маленькою;
3. Лебідь із шиєю гусака. Шия лебедя тонка й плавна, у гусака товста й коротка;
4. Високе тіло в качки. Тіло низьке й широке, як човник;
5. Гострий дзьоб у качки. Дзьоб плаский і широкий;
6. Кривий пінгвін. Намалюйте вертикальну вісь;
7. Шия в пінгвіна. У пінгвіна шиї немає, голова й тіло злиті;
8. Крила замість ластів. Ласти вузькі й жорсткі, без пір’я;
9. Сірі тіні на білому птахові. Краще блакитні й бузкові;
10. Лапи водоплавних. Якщо не виходять, сховайте їх водою.

Перевіряти малюнок зручно так: відійдіть на два кроки або переверніть аркуш. Помилки в пропорціях і симетрії тоді одразу помітні. Докладний розбір типових помилок у малюванні є в основній статті «Як навчитися малювати».

Як малювати водоплавних птахів дітям: за віком

Головне для дитини: отримати результат на першому занятті. Тому починайте з найпростішого птаха й збільшуйте складність потроху. Не виправляйте малюнок за дитину, краще поставте запитання: «Що робить пінгвіна пінгвіном?» Відповідь «білий живіт» або «ласти» показує, що дитина зрозуміла головну прикмету.

Якщо дитина засмучена, що лебідь вийшов нерівним, покажіть, як стерти й провести лінію заново. Для дітей корисно малювати одного птаха кілька разів: кожен наступний варіант виходить кращим. Серію малюнків можна склеїти в маленьку книжку про птахів.

План на тиждень: як освоїти чотирьох птахів

Якщо хочете навчитися впевнено малювати всіх чотирьох птахів, достатньо пів години на день. Ось простий план.

1. День 1. Пінгвін: груша, живіт, ласти, по три-чотири варіанти;
2. День 2. Качка й каченя: човник тіла й плаский дзьоб;
3. День 3. Гусак: важке тіло й дзьоб із горбком;
4. День 4. Шия лебедя: 10 ліній S на окремому аркуші;
5. День 5. Лебідь поетапно цілком;
6. День 6. Лебідь на озері з відображенням;
7. День 7. Будь-який птах із серії, але в новій позі.

Головне в плані: тренуйте шию окремо. Десять коротких ліній S на аркуші дають більше користі, ніж одна повільна картина. Ще корисно малювати з натури чи за фотографією: сфотографуйте лебедів на ставку або відкрийте якісні знімки. Гарні ідеї для вправ зібрано в статті «Малюнки для змальовування».

Часті запитання

Читати далі