Як намалювати папугу, павича, жар-птицю, тукана й колібрі поетапно

Як намалювати папугу, павича, жар-птицю, тукана й колібрі: загальний принцип

Папугу, павича, жар-птицю, тукана й колібрі поєднує одне: яскравість. Це найкольорівніші птахи, і саме колір робить малюнок пам’ятним. Проте будь-який яскравий малюнок тримається на простій формі. Якщо форму збудовано правильно, навіть примітивне розфарбування виглядає переконливо, а якщо ні, найгарніші кольори не врятують. Тож спершу форма, потім контур, потім колір.

У кожного птаха є своя головна прикмета, яку треба передати за будь-яку ціну. У папуги це потужний вигнутий дзьоб і кругла голова. У павича це хвіст-віяло з «очками» на кінцях пір’їн. У жар-птиці це довгі вогняні пера-язики. У тукана це дзьоб, майже рівний тілу за довжиною. У колібрі це тонкий довгий дзьоб і розмиті крила в польоті. Решта другорядна.

У статті розібрано, як намалювати папугу поетапно олівцем і легко, хвилястого папугу, ару, какаду й корелу, павича з хвостом-віялом, жар-птицю для дітей і для школи, тукана та колібрі. Для кожного птаха подано кроки, кольори, типові помилки й версію для дітей. Схеми нижче показують каркаси: за ними зручно звірятися під час роботи.

Папуга, павич, жар-птиця, тукан, колібрі: чим відрізняється побудова

Таблиця показує основну форму кожного птаха й головну прикмету. Якщо на малюнку є ця прикмета, птаха впізнають одразу, навіть коли решту намальовано просто.

Для першого малюнка краще вибрати звичайного папугу або тукана: форма велика й ясна. Павич потребує терпіння, бо в хвості багато повторюваних елементів. Колібрі складніша за решту, адже треба передати рух, а не позу.

Як намалювати папугу поетапно олівцем: 10 кроків

Папуга найпопулярніший птах цієї сторінки. Запит «як намалювати папугу» трапляється частіше за решту, а поруч ідуть «папугу поетапно», «папугу легко», «папугу олівцем» і «папугу дитині». Це птах, що сидить на гілці чи жердині, тому в малюнку завжди є опора. Малюйте тонкими лініями, щоб їх було легко стирати.

1. Гілка або жердина. Горизонтальна лінія в нижній третині аркуша;
2. Овал тіла. Витягнутий вертикально, трохи нахилений. Папуга сидить майже вертикально;
3. Коло голови. Велике, у верхній частині овала. У папуги голова відносно велика;
4. Вертикальна вісь. Тонка лінія через тіло, щоб фігура не завалювалася;
5. Дзьоб. Потужний, вигнутий донизу, верхня частина нависає над нижньою;
6. Око. Невелике коло з крапкою, навколо світле кільце;
7. Крило. Краплеподібна форма на боці тіла, пір’я рядами;
8. Хвіст. Довге пір’я вниз, що розходиться віялом;
9. Лапи. Дві чіпкі лапки на гілці, по два пальці вперед і назад;
10. Контур і колір. Обведіть потрібні лінії, зітріть допоміжні, розфарбуйте.

Головне правило: дзьоб має бути потужним і вигнутим. Типова помилка: дзьоб малюють прямим, як у горобця, і птах перетворюється на синицю. Схема «Голова й дзьоб папуги» показує, як верхня частина дзьоба нависає над нижньою. Якщо дзьоб вигнуто правильно, папуга впізнається навіть без кольору.

Друге правило стосується хвоста. У більшості папуг він довгий і вузький, і саме він надає малюнку витонченості. Хвіст малюють окремими перами різної довжини, а не однією смугою. Схема «Каркас папуги на гілці» показує овал тіла, коло голови й хвіст донизу.

Як намалювати папугу легко: версія для дітей і новачків

Запит «папугу легко» стоїть у списку одразу після основного, бо багатьом потрібен найшвидший спосіб. Він є: папугу будують з овала, кола й одного гачка.

1. Намалюйте овал. Витягнутий вертикально, це тіло;
2. Додайте коло. Угорі тіла, це голова;
3. Дзьоб. Гачок праворуч від кола, вигнутий донизу;
4. Око. Коло з крапкою;
5. Крило. Крапля на боці;
6. Хвіст. Три довгі пера вниз;
7. Гілка й лапки. Горизонтальна лінія й дві короткі палички;
8. Колір. Червоний, зелений і жовтий для яскравості.

Для дітей 4–5 років достатньо овала, кола й дзьоба. Для 6–7 років додайте крило, хвіст і гілку. Для 8–10 років можна переходити до різних видів папуг. Так дитина бачить, що одна й та сама форма дає різних птахів, якщо змінювати дзьоб, колір і чуб. План занять за віком є в статті «Уроки малювання для дітей за віком».

Папуга ідеально підходить для уроку кольору: можна взяти три основні кольори й показати, як вони поєднуються. Червоний поруч із зеленим дає контраст, жовтий поруч із синім додає тепла. Дитина одразу бачить, навіщо потрібні різні фарби.

Хвилястий папуга: як намалювати маленького домашнього папужку

Хвилястий папужка найпопулярніший домашній птах, і його часто малюють по пам’яті або за фотографією улюбленця. За формою він простіший за великого папугу: тіло дрібніше й тонше, дзьоб малий, а головна прикраса це хвилястий візерунок на голові й спині.

1. Вузький овал тіла. Витягнутий вертикально;
2. Невелика кругла голова. Помітно менша, ніж у великого папуги;
3. Малий дзьоб. Короткий, трохи вигнутий, біля основи світла ділянка;
4. Око. Невелике, чорне, оточене тонким світлим кільцем;
5. Крило й хвіст. Крило притиснуте до тіла, хвіст довгий і вузький;
6. Хвилі. На тімені, спині та крилах короткі хвилясті штрихи, у цьому вся «фішка» виду;
7. Плями на щоках. Маленькі темні цятки біля дзьоба, фіолетові або сині;
8. Лапки. Тонкі, на жердині або на пальці.

Розфарбування залежить від забарвлення птаха: буває зелений із жовтою головою, блакитний із білою головою, а також жовтий і білий. Хвилястий візерунок роблять темним кольором на світлому тлі або навпаки. Малюйте штрихи короткими й нерівними, ніби їх намальовано одним дотиком.

Як намалювати ару, какаду й корелу: великі папуги та чуб

Великі папуги будуються так само, як звичайний, але з поправками. Ара вирізняється величезним дзьобом і довгим хвостом, какаду й корела чубом на тімені. Спершу намалюйте загального папугу, потім додайте відмінності.

• Ара. Тіло більше, дзьоб величезний і важкий, навколо ока світла гола шкіра, хвіст дуже довгий. Кольори яскраві: червоний, жовтий, синій, зелений;
• Какаду. Біле або рожеве тіло, потужний темний дзьоб, пишний чуб із пір’я, що здіймається вгору, як корона;
• Корела. Невеликий сірий папуга з жовтою головою, помаранчевими щічками й гострим чубчиком;
• Жако й амазон. Компактніше тіло, короткий хвіст, колір від сірого до зеленого.

Чуб малюють окремими перами, що розходяться від тімені, як віяло. Якщо чуб піднято, птах виглядає здивованим або радісним. Якщо притиснуто, спокійним. Це простий спосіб додати малюнку характеру.

Головна помилка під час малювання ари: дзьоб роблять надто малим. Він має бути помітно більшим, ніж у звичайного папуги, майже рівним голові за висотою. Друга типова хиба: хвіст малюють надто коротким. У ари він довший за тулуб.

Як розфарбувати папугу: колір без відчуття «строкатої каші»

Папуга може бути червоним, жовтим, синім, зеленим, і багато новачків зафарбовують усе підряд, отримуючи «строкату кашу». Щоб цього уникнути, оберіть головний колір і два-три акцентні. Один колір займає більшу частину тіла, решта розташовані в логічних місцях.

Якщо ви малюєте кольоровими олівцями, наносьте яскравий колір у два шари: перший світлий, другий насичений. Для акварелі добре працюють соковиті кольори по вологому паперу, вони гарно розпливаються. Для гуаші зручно спершу покласти темне тло, а потім наносити яскраві кольори: вони виглядають сильніше.

Правило поєднання: поруч із кожним яскравим кольором ставте нейтральний, щоб око відпочило. Червоне із зеленим дає контраст, жовте з блакитним дає свіжість, білі відблиски роблять малюнок живим.

Як намалювати павича поетапно: тіло, шия та хвіст-віяло

Павич найпишніший птах, і саме хвіст робить його впізнаваним. Запити «як намалювати павича», «павича поетапно» та «павича олівцем» найчастіші для цього птаха. Починати краще з невеликого тіла, а хвіст додавати згодом.

1. Лінія землі. Горизонталь унизу аркуша;
2. Овал тіла. Невеликий, горизонтальний, як у курки;
3. Шия. Тонка й вигнута лінія вгору від переднього краю тіла;
4. Голова й дзьоб. Мала кругла голова, короткий дзьоб;
5. Чубчик. Три-п’ять тонких пір’їн на тімені з маленькими кружальцями на кінцях;
6. Лапи. Дві тонкі ноги з довгими пальцями;
7. Хвіст. Віяло з тонких ліній, що розходяться від основи;
8. «Очка». На кінцях ліній овали з овальним центром, це візерунок на пір’ї;
9. Контур хвоста. Дуга поверх кінців пір’їн;
10. Колір. Бірюзове тіло, зелений і золотий хвіст, блакитна шия.

Головна складність: хвіст-віяло. Щоб він виглядав природно, намалюйте спершу п’ять-сім напрямних променів, потім дугу поверх їхніх кінців і лише тоді «очка». Не малюйте всі «очка» однаковими: ближчі більші, дальші дрібніші. Схема «Каркас павича з хвостом-віялом» показує промені та «очка» на кінцях.

Для дітей є спрощений варіант: овал тіла, тонка шия, кругла голова з чубчиком і хвіст у вигляді великої «рибки» з кружальцями-«очками». Це не зовсім справжній павич, але впізнаваний і швидкий варіант для 4–6 років.

Хвіст у русі. Коли павич не розкриває хвіст, він тягнеться за ним шлейфом, і пір’я лежить на землі хвилястою лінією. Це складніший і гарніший варіант, його малюють після того, як освоїте віяло. Білий павич. Білий павич малюється так само, але без кольорових плям, тіні беруть блакитними та бузковими.

Як намалювати жар-птицю: казковий образ для дітей і школи

Жар-птиця не існує в природі, тому її малюють з уяви. Це фольклорний образ із народних казок, і його часто задають у школі. У запитах трапляються «як намалювати жар-птицю поетапно», «жар-птицю легко», «для дітей» і навіть «2 клас», «3 клас», «5 клас». Це означає, що малюнок потрібен для шкільного завдання.

Жар-птицю будують як суміш павича й півня: невелике тіло з пишним чубчиком, довгий хвіст із вогняного пір’я та яскраве забарвлення. Головне в ній це хвіст: він довгий, вигнутий, із кружальцями на кінцях.

1. Овал тіла. Невеликий, нахилений уперед;
2. Шия й голова. Тонка шия, кругла голова, невеликий дзьоб;
3. Чубчик. Три-чотири тонких пера, вигнутих уперед;
4. Крило. Розкрите вгору, довгі пера-промені;
5. Хвіст. Три-чотири довгих пера, що вигинаються хвилями;
6. Кружальця. На кінцях хвостових пер кружальця з центром, як «очка» у павича;
7. Вогонь. Язики полум’я вздовж пір’я, короткі гострі штрихи;
8. Колір. Червоний, помаранчевий, жовтий, золотий, на тлі темно-синього або чорного.

Схема «Жар-птиця: тіло й хвіст-язики» показує, як хвіст із довгих пер-язиків поєднується з невеликим тілом. Малюйте пір’я плавними дугами, кожне з легким завитком. Що довше й вигнутіше пір’я, то казковіше виглядає птах.

• Колір. Золоте, червоне й помаранчеве на темному тлі, вони світяться;
• Пір’я. Кожне перо облямоване тонкою лінією іншого кольору;
• Деталі. Золоті відблиски, зірочки навколо, вогняні іскри;
• Темне тло. Нічне небо, ліс або темний візерунок роблять птаха яскравим.

Розфарбовувати жар-птицю краще гуашшю або кольоровими олівцями: яскраві кольори виходять насиченими. Для золота можна використати жовту фарбу з помаранчевими тінями. Для шкільного малюнка головне чітко передати казковий образ: довгий хвіст, чубчик і сяйво. Докладніше про фольклорні образи в малюнку читайте в статтях серії.

Як намалювати тукана: великий дзьоб і яскравий окрас

Тукан тропічний птах, якого легко впізнати за гігантським дзьобом. Він простий для малювання: тіло овальне, голова невелика, головна робота це дзьоб. Запит «як намалювати тукана» трапляється нечасто, але тукан часто потрапляє до шкільних і дитячих завдань про тропіки.

1. Овал тіла. Вертикальний, темний;
2. Коло голови. Невелике, вгорі овала;
3. Дзьоб. Величезний, майже рівний тілу за довжиною, спершу широкий, далі звужується до кінчика;
4. Око. Коло з крапкою, навколо світла шкіра;
5. Світла пляма. На горлі й грудях біла або жовта;
6. Крило й хвіст. Темні, короткі;
7. Лапи. Дві ноги на гілці;
8. Колір. Чорне тіло, жовті груди, помаранчевий дзьоб із чорним кінчиком.

Головна помилка: дзьоб роблять надто малим. Тукан не тукан без величезного дзьоба. Дзьоб легкий і порожнистий, але на малюнку має здаватися потужним і барвистим. Зробіть його в переході кольорів: жовтий біля основи, помаранчевий посередині, червоний біля кінчика.

Як намалювати колібрі: тонкий дзьоб і розмиті крила

Колібрі найменший птах і найскладніший для малювання через рух. Вона зависає в повітрі, махає крилами дуже швидко, і це треба передати на малюнку. Рятує прийом розмиття: крила малюють не чіткими перами, а кількома напівпрозорими дугами.

1. Крихітне тіло. Невеликий овал під нахилом;
2. Мала голова. Коло, трохи вище за тіло;
3. Довгий дзьоб. Тонка пряма лінія вперед, довша за голову;
4. Крила. Дві-три дуги, що розходяться від тіла вгору, це розмиття;
5. Хвіст. Короткий, роздвоєний;
6. Квітка. Поруч квітка, до якої тягнеться дзьоб;
7. Колір. Веселкові відтінки зеленого, синього, червоного на горлі.

Головне в колібрі: дзьоб тонкий і довгий, а крила розмиті. Якщо намалювати крила чіткими, птах виглядатиме застиглим. Для кольору використовуйте яскраву зелену основу й блискучу пляму на горлі іншого кольору: червону, фіолетову або помаранчеву. Схожість із метеликом у польоті корисно використати: можна зазирнути до статті «Як намалювати метелика поетапно».

Як малювати пір’я: один прийом для всіх яскравих птахів

Пір’я головна складність яскравих птахів. Новачки намагаються намалювати кожне перо окремо й втомлюються вже на половині крила. Працює інший підхід: спершу форму крила чи хвоста загалом, потім поділ на ряди, і лише потім кілька характерних пер на видимих ділянках. Решту передає штриховка й колір.

1. Загальна форма. Крило як крапля, хвіст як довгий клин або віяло;
2. Ряди. Поділіть крило двома-трьома дугами: верхні пера короткі, середні довші, нижні найдовші;
3. Краї. Кінці пер злегка загострюйте й робіть різної довжини, рівна лінія виглядає штучно;
4. Прожилки. У довгих перах хвоста проведіть тонку лінію по центру, від неї короткі косі штрихи;
5. Колір. Заливайте ряди різними відтінками, так пір’я читається без зайвих ліній.

Для павича й жар-птиці до цього додається «очко». Його будують із трьох вкладених овалів: темний центр, світле кільце та кольорова облямівка. Тренуйтеся на окремому аркуші: намалюйте двадцять «очок» різного розміру, і в хвості вони вийдуть упевнено.

Ще один прийом: спрямовуйте штрихи за ростом пера. Якщо штрих іде впоперек, перо виглядає як смуга, якщо вздовж, як справжнє. Ця навичка переноситься на будь-яких птахів і стане в пригоді далі в серії, коли дійде черга до інших видів.

Тло й композиція: як показати яскравого птаха вигідно

Яскравий птах на порожньому аркуші виглядає самотньо, а правильне тло підсилює колір. Підберіть тло за принципом контрасту: теплі птахи (жар-птиця, ара, тукан) добре виглядають на темно-синьому, зеленому або чорному, а холодні (павич, хвилястий папуга) на теплому світло-жовтому чи рожевому.

• Гілка й листя. Для папуги й тукана: діагональна гілка з великим листям, вони створюють відчуття тропіків;
• Квіти. Для колібрі: одна-дві квітки поруч, дзьоб спрямований до них;
• Трава й земля. Для павича: низька лінія землі й кілька травинок, хвіст виходить за край аркуша;
• Нічне небо. Для жар-птиці: темне тло із зірками та сяйвом навколо пір’я;
• Аркуш поза центром. Птаха трохи зсуньте від центру, тоді малюнок виглядає живіше.

Стежте за розміром: птах має займати від половини до двох третин аркуша. Якщо він крихітний, деталі губляться, якщо впирається в краї, композиція тісна. Залиште повітря з того боку, куди дивиться птах: погляд отримує «простір для руху».

Для дітей тло добре робити окремим завданням: спершу птах, потім тло іншого кольору, наступного дня ще одне тло. Так дитина бачить, як колір навколо змінює враження від того самого малюнка, і вчиться свідомо добирати фарби.

Як малювати за фотографією й з натури

Папуга може сидіти вдома, і тоді його малюють з натури. Решту птахів частіше малюють за фотографіями, і важливо вибрати вдалий знімок. Підходить фото, де видно всю фігуру, дзьоб у профіль, а світло м’яке. Уникайте знімків із сильною перспективою: коли птах повернений дзьобом до камери, форма спотворена, і новачку складно її збудувати.

1. Знайдіть загальну форму. Примружтеся: якою фігурою виглядає тіло, овалом чи краплею;
2. Позначте головну прикмету. Дзьоб, хвіст або чуб, це те, що ви передаєте насамперед;
3. Звіряйте кути. Під яким нахилом стоїть тіло, як розташований дзьоб відносно голови;
4. Малюйте легким каркасом. Тонкі лінії, які легко стерти;
5. Додайте колір. Визначте три головні відтінки й не женіться за кожним.

Якщо малюєте з домашнього папуги, робіть швидкі начерки по три-п’ять хвилин: птах рідко сидить спокійно. Не стирайте невдалі лінії, а продовжуйте на сусідньому начерку. За десять-п’ятнадцять начерків ви побачите, як улаштована поза, і підсумковий малюнок вийде точнішим. Не копіюйте чужі малюнки повністю: змальовуйте форму й прийом, а не готовий результат.

Корисна звичка: після малюнка покладіть поруч фото й порівняйте три речі: нахил тіла, довжину дзьоба щодо голови та довжину хвоста. Ці три порівняння ловлять більшу частину помилок.

Чим малювати яскравих птахів: кольорові олівці, гуаш, акварель

Для яскравих птахів матеріал важливіший, ніж для сірих. Кольорові олівці дають контроль, акварель легкість, гуаш насиченість. Вибір залежить від того, що ви хочете отримати.

Докладніше про матеріали для новачків написано в статті «Чим малювати новачку: матеріали». Для яскравих робіт беріть щільний папір: тонкий жолобиться від води й м’ятиться від багатошарового розфарбування.

10 типових помилок під час малювання папуги, павича, тукана й колібрі

1. Прямий дзьоб у папуги. Дзьоб має бути вигнутим, верхня частина нависає;
2. Надто короткий хвіст. У папуги й жар-птиці хвіст довгий;
3. Папуга без опори. Намалюйте гілку, інакше птах «висить»;
4. Однакові «очка» у павича. Змінюйте розмір: ближчі більші;
5. Хвіст павича без променів. Спершу промені, потім дуга, потім «очка»;
6. Дрібний дзьоб у тукана. Він має бути величезним;
7. Чіткі крила в колібрі. Потрібні розмиті дуги;
8. Забагато кольорів. Головний колір і два-три акценти;
9. Сірі тіні на яскравому пір’ї. Використовуйте темні відтінки того самого кольору;
10. Немає відблиску в оці. Біла крапка робить птаха живим.

Перевіряти малюнок зручно так: відійдіть на два кроки або сфотографуйте його на телефон і погляньте на зменшену копію. Помилки пропорцій і кольору тоді одразу видно. Докладний розбір загальних помилок у малюванні є в основній статті «Як навчитися малювати».

Як малювати яскравих птахів дітям: за віком

Головне для дитини: колір. Яскраві птахи дають чудову нагоду поекспериментувати з фарбами. Не вимагайте від дитини точної форми, краще запропонуйте обрати три улюблені кольори й розфарбувати птаха по-своєму. Так малювання стає грою, і інтерес зберігається.

Якщо дитина ставить запитання, якого кольору буває папуга, знайдіть разом фотографії різних видів. Порівняння дає навичку спостереження, яка стане в пригоді в будь-якому малюнку. Серію малюнків можна зібрати в альбом «Птахи тропіків».

План на тиждень: як освоїти яскравих птахів

Щоб упевнено малювати всіх птахів сторінки, досить пів години на день.

1. День 1. Папуга: овал, коло, дзьоб-гачок, по три варіанти;
2. День 2. Хвилястий папуга й ара: змінюємо дзьоб і хвіст;
3. День 3. Тукан: тіло й величезний дзьоб;
4. День 4. Павич: хвіст-віяло, промені та «очка» на окремому аркуші;
5. День 5. Павич цілком;
6. День 6. Жар-птиця гуашшю на темному тлі;
7. День 7. Колібрі та квітка.

Головне в плані: тренуйте дзьоб і хвіст окремо. Десять дзьобів на аркуші дають більше користі, ніж один повільний малюнок. Ще корисно малювати за фотографіями: знайдіть знімки птахів у хорошій якості й змалюйте. Ідеї для вправ зібрано в статті «Малюнки для змалювання». Простіших водоплавних птахів розібрано в статті «Як намалювати лебедя, качку, гусака й пінгвіна».

Часті запитання

Читати далі