Як намалювати динозавра поетапно: тиранозавр, трицератопс, стегозавр

Як намалювати динозавра: загальний принцип

Динозаври здаються складними, бо мають багато деталей: зуби, шипи, пластини, роги. Але в основі кожного лежить проста схема з кількох овалів. Тіло це великий овал, шия й хвіст це вигнуті лінії, голова це ще один овал, ноги це стовпчики або зігнуті лінії. З такого каркаса можна отримати і грізного тиранозавра, і добродушного диплодока.

Головна відмінність видів у пропорціях і в одній-двох впізнаваних деталях. У тиранозавра величезна голова й крихітні передні лапи, у трицератопса комір і три роги, у стегозавра пластини на спині та шипи на хвості, у диплодока дуже довга шия, у птеродактиля крила-перетинки. Якщо передати цю деталь, вид читається одразу.

У статті розглянуто, як намалювати динозавра поетапно олівцем і легко, як намалювати тиранозавра, трицератопса, стегозавра, диплодока й птеродактиля, милого динозаврика, яйце з динозавриком і скелет. Є версії для дітей, таблиці кольорів і фонів, список помилок і план занять на тиждень. Схеми нижче показують каркаси, за ними зручно звірятися.

Види динозаврів: чим відрізняються на малюнку

Перш ніж малювати, оберіть вид. Кожен будується на одному каркасі, але відрізняється ключовою деталлю.

Для першого малюнка краще взяти тиранозавра або диплодока: у них найвпізнаваніша форма. Трицератопс простіший, якщо спершу намалювати тіло, а потім домалювати комір. Птеродактиль підходить тим, хто хоче спробувати широкі крила. Милий динозаврик добрий для наймолодших.

Зверніть увагу: птеродактиль, строго кажучи, не динозавр, а літаюча ящірка, але в дитячих малюнках його завжди відносять до динозаврів, тому в статті він є. Це добрий привід розповісти дитині, що вчені ділять давніх тварин на групи.

Як намалювати динозавра поетапно олівцем: 12 кроків

Запит «як намалювати динозавра» найчастіший, і йому потрібна універсальна схема, за якою виходить будь-який вид. Нижче тиранозавр у профіль. Усі лінії на перших кроках тонкі, щоб їх можна було стерти.

1. Лінія землі. Горизонталь унизу аркуша;
2. Овал тіла. Великий овал, трохи нахилений угору до голови;
3. Хвіст. Товста лінія від задньої частини овала, звужується й торкається землі;
4. Шия. Коротка дуга вгору від переднього краю овала;
5. Голова. Великий клин або овал на кінці шиї, нижня щелепа трохи коротша за верхню;
6. Паща. Лінія рота вздовж голови із зубами-зигзагом;
7. Око. Невелике коло під надбрівною дугою;
8. Передня лапа. Крихітна, з двома пальцями, біля грудей;
9. Задні ноги. Овал стегна й лінія гомілки, ступня з трьома пальцями;
10. Зуби й пазурі. Дрібні трикутники, три кігтики на ступні;
11. Контур. Обведіть основні лінії, зітріть допоміжні;
12. Тінь і колір. Тінь під черевом, текстура шкіри короткими штрихами.

Головне в малюнку тиранозавра: пропорції. Голова дуже велика, шия коротка й потужна, передні лапи крихітні, хвіст довгий і товстий біля основи. Хвіст править за противагу голові: тіло нахилене вперед, і якщо хвіст намалювати надто коротким, динозавр перекинеться на ніс. Схема «Каркас тиранозавра в профіль» показує масивне тіло, величезну голову, хвіст і потужні ноги.

Друге правило стосується ніг. Задні ноги товсті, як стовпи, із вигином у коліні. Ступня торкається землі трьома пальцями. Якщо ноги намалювати тонкими паличками, динозавр виглядатиме іграшковим. Передні лапи короткі, можна намалювати їх двома штрихами.

Третє правило: нахил тіла. Тиранозавр не стоїть вертикально, як людина: спина майже паралельна землі, голова попереду, хвіст позаду. Це робить силует стійким і правдоподібним.

Як намалювати голову динозавра: череп, зуби й око

Голова динозавра головна частина портрета. Для хижака будується вона з витягнутого овала з важкою нижньою щелепою. Потім додаються надбрівна дуга, око, ніздря й зуби.

1. Овал черепа. Витягнутий, трохи нахилений;
2. Щелепи. Верхня довша й масивніша, нижня вужча;
3. Лінія рота. Трохи вигнута, йде назад під око;
4. Зуби. Трикутники різної висоти, біля переднього краю більші;
5. Око. Коло під надбрівною дугою, глибоко посаджене;
6. Ніздря. Крапка на кінці морди;
7. Надбрівна дуга. Невеликий виступ над оком, надає суворого погляду;
8. Шкіра. Короткі штрихи та дрібні горбики на щоці.

Схема «Голова тиранозавра» показує витягнутий череп, ряд зубів і око під надбрівною дугою. Погляд сильно змінює характер: опущена надбрівна дуга робить динозавра лютим, кругле око зі світлим відблиском добродушним. Для дитячого малюнка достатньо круглого ока й кількох зубів.

Типова помилка: зуби малюють однаковими, як гребінець. У динозавра вони різної висоти й трохи вигнуті. Ще одна помилка: око ставлять надто близько до носа. Воно розташоване ближче до середини голови.

Як намалювати трицератопса: комір і три роги

Трицератопс один із найвпізнаваніших динозаврів, і малюється він простіше, ніж здається. Тіло як у носорога: широке, на чотирьох ногах. Вирізняє його голова з великим кістковим коміром і трьома рогами.

1. Овал тіла. Широкий, горизонтальний;
2. Чотири ноги. Товсті стовпчики, трохи розширені донизу;
3. Хвіст. Короткий, конусом;
4. Голова. Овал, нахилений униз;
5. Комір. Велике півколо за головою, як віяло;
6. Роги над очима. Два довгі, спрямовані вперед і вгору;
7. Ріг на носі. Короткий, один;
8. Дзьоб. Вузький, загнутий, як у папуги;
9. Око. Невелике коло між рогами й дзьобом;
10. Фактура. Горбики по краю коміра й складки на шиї.

Головне правило: комір. Він великий, приблизно з половину тіла, і надає голові ваги. Якщо комір намалювати маленьким, вийде носоріг. Роги над очима довші за носовий, а дзьоб загнутий униз. Якщо хочете спростити, намалюйте комір колом і додайте на ньому кілька крапок.

Як намалювати стегозавра: пластини та шипи

Стегозавр впізнається за пластинами вздовж хребта й шипами на хвості. Тіло в нього масивне, спина вигнута дугою, голова маленька й опущена низько. Малюється він спокійно й підходить для дітей.

1. Овал тіла. Широкий, горизонтальний;
2. Вигнута спина. Дуга над овалом, найвища точка ближче до хвоста;
3. Голова. Маленький овал на короткій шиї, низько над землею;
4. Ноги. Передні коротші за задні, всі товсті;
5. Хвіст. Товстий, звужується до кінця;
6. Шипи. Чотири пари коротких, спрямовані вгору й назад;
7. Пластини. Великі ромби вздовж спини, за зростом: посередині найбільше;
8. Контур і колір. Пластини можна зробити червоними або помаранчевими.

Головне в малюнку стегозавра: пластини. Вони не стирчать вертикально, як паркан, а стоять зигзагом, великі посередині й дрібні біля голови та хвоста. Схема «Каркас стегозавра в профіль» показує вигнуту спину, пластини по хребту та хвіст із шипами. Контрастний колір пластин допомагає виділити динозавра.

Як намалювати диплодока: довга шия й хвіст

Диплодок і схожі на нього довгошиї динозаври один із найпростіших варіантів для дітей. Тіло як овал, ноги як стовпчики, а виразність дають шия й хвіст.

1. Овал тіла. Великий, горизонтальний;
2. Довга шия. Дві лінії вгору й уперед, дугою;
3. Голова. Маленький овал на кінці шиї, із крапкою ока;
4. Хвіст. Довга лінія назад, звужується до кінця;
5. Ноги. Чотири товсті стовпчики;
6. Ступні. Невеликі овали внизу;
7. Фактура. Дрібні штрихи вздовж шиї та спини;
8. Тло. Дерева, до яких тягнеться динозавр.

Головне правило: шия й хвіст врівноважують одне одного. Шия довга й дугою, хвіст довгий і нижче. Якщо шия пряма, як стовп, динозавр втрачає життя. Голова дуже мала порівняно з тілом.

Кумедний прийом: намалюйте диплодока поруч із деревом. Він тягнеться шиєю до верхніх гілок, і одразу видно, наскільки він величезний. Для порівняння масштабу додайте маленьку людину або птаха.

Як намалювати птеродактиля: крила й дзьоб

Птеродактиль літаюча ящірка, і в малюнку головне його крила. Вони шкірясті, як у кажана, з гострими вигинами. Тіло невелике, голова з довгим дзьобом і гребенем.

1. Невеликий овал тіла. У центрі аркуша;
2. Шия. Коротка, вгору від тіла;
3. Голова. Невеликий овал з довгим гострокінцевим дзьобом;
4. Гребінь. Гострий виступ на потилиці;
5. Крила. Дві дуги від тіла, розкриті вгору;
6. Перетинки. Нижній край крил хвилястий, з кількома дугами;
7. Лапи. Короткі, підібгані під тіло;
8. Хвіст. Тонкий, короткий;
9. Тло. Небо й хмари.

Схема «Каркас птеродактиля в польоті» показує невелике тіло, широкі крила-перетинки, дзьоб із гребенем і короткі лапи. Головне правило: розмах крил значно більший за тіло. Якщо крила намалювати маленькими, вийде птах. Хвилястий нижній край перетинок додає реалізму. Якщо хочете зрозуміти, як будуються справжні птахи, загляньте до статті «Як намалювати пташку».

Як намалювати динозавра легко й швидко: версія для дітей і новачків

Запити «динозавра легко» і «динозавра для дітей» показують, що багатьом потрібен найшвидший варіант. Він є: динозавр з овала, шиї та хвоста.

1. Намалюйте овал. Це тіло;
2. Додайте шию. Вигнута лінія вгору;
3. Голова. Невеликий овал на кінці шиї;
4. Око. Крапка;
5. Хвіст. Вигнута лінія з гострим кінчиком;
6. Ноги. Дві лінії з короткими ступнями;
7. Зубці на спині. П’ять-шість трикутників;
8. Колір. Зелений, помаранчевий або будь-який яскравий.

Для дітей 4–5 років достатньо овала, шиї та хвоста: решта додається кольором. Для 6–7 років додайте зубці, око й ноги. Для 8–10 років можна переходити до докладних видів з попередніх розділів. Докладний план за віком є в статті «Уроки малювання для дітей за віком».

Якщо потрібно намалювати динозавра за хвилину, пропустіть деталі: овал, шия, голова, хвіст, дві ноги. Для листівки або швидкої ілюстрації вистачає. Головне зберегти пропорції: тіло, шия й хвіст.

Милий динозаврик: як намалювати маленького динозавра

Запити «милого динозавра» і «динозаврика» часто трапляються в дитячих списках. Секрет милоти в пропорціях: голова велика, тіло кругле, ніжки короткі, очі великі. Так виглядають дитинчата багатьох тварин, і мозок сприймає такі форми як милі.

1. Велике коло голови. Займає майже половину малюнка;
2. Мордочка. Невеликий овал збоку, як кирпатий ніс;
3. Очі. Великі кола з відблиском;
4. Зубці на голові. Три невеликі трикутники;
5. Кругле тіло. Овал під головою;
6. Ніжки. Короткі, з маленькими ступнями;
7. Хвостик. Коротка дуга;
8. Шкаралупа. Зигзаг навколо тіла, якщо динозаврик щойно вилупився;
9. Колір. М’який зелений, блакитний або жовтий.

Головне правило милоти: круглі форми й великі очі. Якщо зробити гострі зуби та вузькі очі, динозаврик стане грізним. Для дітей це добрий приклад того, як маленькі зміни форми змінюють характер. Яйце з динозавриком можна намалювати за тією самою схемою: овал яйця із зигзагоподібним розламом.

Трицератопс, стегозавр і диплодок для дітей: три прості схеми

Для дітей 5–8 років ці три види можна спростити так, щоб вийшло за п’ять хвилин. Кожен будується з овала тіла й однієї головної деталі.

• Трицератопс. Овал, чотири ніжки, коло-комір і три роги;
• Стегозавр. Овал, маленька голова, зигзаг-пластини на спині й шипи на хвості;
• Диплодок. Овал, дуже довга шия, маленька голова й довгий хвіст;
• Спільне. Чотири ноги-стовпчики та лінія землі.

Попросіть дитину намалювати всіх трьох поруч і вигадати їм імена. Так вона запам’ятає ознаки кожного: комір, пластини, довгу шию. Можна додати вулкан на тлі та кілька дерев.

Колір динозаврів: який обрати та як малювати шкіру

Колір динозаврів невідомий напевно: вчені знаходять відбитки шкіри, але справжнє забарвлення лишається припущенням. Тому можна обирати вільно, але розумно. Основний тон зазвичай зелений, коричневий або сірий, а візерунок роблять контрастним.

Для розфарбування діє правило світла: верх світліший, низ темніший, тінь під черевом і під хвостом. Фактуру шкіри роблять короткими штрихами або дрібною лускою. Для акварелі використовуйте «по сирому» для тла та «по сухому» для візерунка.

Тло й композиція: джунглі, вулкан, болото

Динозавр на порожньому аркуші втрачає настрій. Правильне тло показує середовище й допомагає оцінити розмір. Достатньо двох-трьох елементів.

• Джунглі. Папороті, пальми, велике листя;
• Вулкан. Конус із димом і червоними потоками;
• Болото. Вода, очерет, туман;
• Небо. Хмари й сонце, для птеродактиля літаючі птахи;
• Яйця. Гніздо з яйцями поруч із динозавром;
• Сліди. Великі відбитки лап на піску.

Динозавр має займати від половини до двох третин аркуша. Для великого тиранозавра зручніший горизонтальний аркуш, для диплодока вертикальний. Контрастне тло допомагає: зелений динозавр на жовтому заході, помаранчевий на темно-зеленому.

Пози динозаврів: стоїть, іде, біжить, їсть

Коли базова форма освоєна, динозавра оживляє поза. Кожна змінює положення ніг і хвоста, а решта частин лишаються тими самими.

Найпростіша поза для початку: динозавр стоїть боком, хвіст тягнеться по землі. Для динаміки підніміть хвіст і поверніть голову до глядача. Принципи поз можна перенести зі статті «Як намалювати дракона поетапно»: там розібрано рухи крилатої істоти з хвостом.

Пропорції динозаврів: прості співвідношення

Більшість невдалих малюнків страждають не від поганої техніки, а від неправильних пропорцій. Достатньо запам’ятати кілька співвідношень.

• Тиранозавр: голова. Приблизно чверть довжини тіла;
• Тиранозавр: передні лапи. Коротші за голову в кілька разів;
• Тиранозавр: хвіст. Майже дорівнює решті тіла;
• Трицератопс: комір. Приблизно половина довжини тіла;
• Стегозавр: голова. Дуже маленька, нижче спини;
• Диплодок: шия. Майже дорівнює тілу;
• Птеродактиль: розмах крил. У кілька разів більший за тіло;
• Усі: ноги. Товсті, як стовпи.

Щоб перевірити пропорції, закрийте малюнок рукою так, щоб лишився силует. Якщо за силуетом видно голову, тіло, хвіст і ноги, пропорції вірні. Якщо силует схожий на пляму, переробіть каркас: колір не допоможе.

Ще один спосіб: намалюйте динозавра в трьох розмірах на одному аркуші. У дитинчати голова завжди відносно більша, а ноги й хвіст коротші. Це правило вірне для всіх малюків, і воно стане в пригоді, коли малюватимете звірят з інших статей серії, наприклад «Як намалювати слона й бегемота».

Скелет і кістки динозавра: як намалювати скам’янілість

Запит «скелет динозавра малюнок» пояснюється інтересом до музеїв і шкільних проєктів. Скелет малюється простіше, ніж здається, якщо спиратися на каркас: ті самі овали, але замість м’яса контури кісток.

1. Череп. Витягнутий, з очницею та рядом зубів;
2. Хребет. Вигнута лінія від черепа до кінчика хвоста;
3. Ребра. Дуги по боках хребта, від великої до малої;
4. Таз. Велика кістка біля основи хвоста;
5. Задні ноги. Стегно, гомілка, ступня з ліній;
6. Передні лапи. Два короткі штрихи;
7. Хвіст. Ланцюжок маленьких хребців;
8. Підставка. Тонка лінія під ступнями.

Щоб малюнок виглядав музейним, заливайте кістки світло-бежевим і додавайте тіні між ребрами. Для дітей можна намалювати скам’янілість у камені: овал породи й контур скелета всередині. Це добрий спосіб зацікавити дитину наукою.

Як малювати за картинкою та з експонатів: музей і книги

Динозаврів не можна побачити наживо, тому спирайтеся на музейні експозиції, наукові ілюстрації та книги. Для замальовок оберіть скелет або реконструкцію й зробіть швидкі начерки по дві-три хвилини. Не прагніть деталей: ловіть позу та пропорції.

1. Знайдіть велику форму. Примружтеся: тіло це овал, шия й хвіст лінії;
2. Позначте опорні лінії. Нахил спини, положення ніг, вигин хвоста;
3. Порівняйте частини. Розмір голови відносно тіла, довжина хвоста;
4. Замалюйте позу. Легкими лініями, не стираючи промахи;
5. Додайте деталь. Одну-дві: голову, зуби, пластини;
6. Зробіть десять начерків. З них один обов’язково вдасться.

Ілюстрації обирайте з чітким силуетом і без сильної перспективи: так простіше зрозуміти форму. Звіряйте малюнок зі зразком за трьома пунктами: розмір голови, нахил тіла й довжина хвоста. Ці три порівняння ловлять більшу частину помилок.

Стилі динозаврів: реалізм, мультяшний, графіка

Один і той самий каркас можна довести до різного ступеня стилізації. Обирайте стиль під завдання: для школи підійде простий, для листівки милий, для альбому докладніший.

• Реалістичний. Багато тіней і деталей, текстура шкіри, пропорції як на наукових реконструкціях;
• Мультяшний. Круглі форми, великі очі, яскраві кольори;
• Графіка. Чорний контур і штрихування без кольору, багато дрібних деталей;
• Орнаментальний. Динозавр із візерунками та декором, яскраві фарби;
• Мінімалістичний. Силует і кілька ліній, кольорові плями.

Не змішуйте все одразу: оберіть один стиль і витримайте його від початку до кінця. Якщо динозавр мультяшний, не малюйте реалістичну луску. Якщо реалістичний, не робіть гігантські очі. Єдиний стиль виглядає професійно, навіть якщо техніка проста.

Фінальні штрихи: як довести малюнок до результату

Коли основа готова, лишається кілька кроків, які відрізняють закінчений малюнок від начерку. Вони забирають хвилин десять, але сильно змінюють враження.

1. Стерти каркас. Приберіть допоміжні овали й лінії м’якою гумкою;
2. Посилити контур. Основні лінії обведіть трохи темніше, дрібні лишіть тонкими;
3. Додати тіні. Під черевом, під шиєю, біля основи ніг;
4. Намалювати фактуру. Короткі штрихи шкіри на шиї, спині та хвості;
5. Перевірити око. Відблиск в оці оживляє погляд сильніше за будь-яку іншу деталь;
6. Домалювати землю. Коротка тінь під ногами прибирає відчуття, що динозавр ширяє;
7. Відійти й подивитися. Погляд здалеку показує, чого бракує.

Складайте малюнки в одну теку й раз на місяць перебирайте її, щоб помічати, що виходить дедалі краще. Дату й ім’я ставлять багато хто: за кілька місяців ви побачите свій прогрес.

Сцена з кількома динозаврами: масштаб і глибина

Коли окремі види виходять, можна зібрати сцену. Вона вчить головного: як передати розмір і відстань. Динозаври різні за величиною, і саме різниця робить малюнок цікавим.

1. Горизонт. Проведіть лінію приблизно на третині висоти аркуша;
2. Ближній динозавр. Найбільший, низ його ніг ближче до нижнього краю;
3. Середній план. Другий динозавр менший, ноги вище по аркушу;
4. Дальній план. Маленький силует біля горизонту, без деталей;
5. Перекриття. Нехай передній динозавр частково закриває задній;
6. Небо. Хмари, птеродактиль або дим вулкана;
7. Земля. Трава, камені та сліди, що ідуть удалечінь.

Правило перспективи просте: що ближче, то більше, нижче по аркушу й докладніше. Що далі, то менше, вище й світліше. Навіть без складних знань цього вистачає, щоб аркуш «поглибшав». Додайте серпанок дальньому плану: пом’якште колір і приберіть дрібні деталі.

Як розповісти історію одним малюнком

Малюнок із динозавром стає яскравішим, якщо в ньому є подія. Не обов’язково малювати бійку: достатньо моменту. Динозаврик вилуплюється з яйця, диплодок тягнеться до гілки, птеродактиль летить над вулканом, трицератопси йдуть стадом.

• Яйце. Шкаралупа з тріщиною та мордочка всередині;
• Турбота. Великий динозавр і маленький поруч;
• Зустріч. Два динозаври різного розміру дивляться один на одного;
• Небезпека. Дим вулкана на горизонті та стадо, що тікає;
• Полювання за листям. Довга шия, гілка й розсипане листя;
• Захід. Силуети на тлі яскравого неба.

Перед малюнком коротко промовте сюжет уголос: хто, де й що робить. Потім оберіть один головний момент і намалюйте його. Решта добудується з деталей тла. Такий підхід розвиває уяву та допомагає дитині пояснювати, що вона намалювала.

Чим малювати динозаврів: олівці, маркери, акварель

Для динозаврів підходить будь-який матеріал, але в кожного свої сильні сторони.

Докладніше про матеріали для новачків написано в статті «Чим малювати новачку: матеріали». Для луски й текстури добре підходить тонкий лайнер: лінії виходять чіткими.

10 типових помилок під час малювання динозаврів

1. Маленька голова в тиранозавра. Вона дуже велика;
2. Великі передні лапи. У тиранозавра вони крихітні;
3. Короткий хвіст. Він править за противагу, потрібен довгий;
4. Тонкі ноги. Ноги товсті, як стовпи;
5. Вертикальне тіло. Спина майже паралельна землі;
6. Однакові зуби. Вони різної висоти й вигнуті;
7. Маленький комір у трицератопса. Він близько половини тіла;
8. Рівний паркан із пластин. Пластини стоять зигзагом;
9. Немає землі. Динозавр «ширяє», додайте лінію землі й тінь;
10. Немає відблиску в оці. Біла крапка оживляє погляд.

Перевіряти малюнок зручно так: сфотографуйте його на телефон і подивіться на зменшену копію. Помилки пропорцій тоді одразу видно. Докладний розбір загальних помилок є в основній статті «Як навчитися малювати».

Як малювати динозаврів дітям: за віком

Динозаври улюблена тема багатьох дітей, і це шанс підтримати інтерес до науки. Не вимагайте точної анатомії: нехай обере колір, вигадає ім’я й розкаже історію. Пізніше можна запропонувати намалювати цілий світ динозаврів: вулкан, джунглі та кілька видів разом.

Якщо дитина хоче малювати «як на картинці», поясніть, що можна взяти ідею, але зробити своє. Підкажіть: змінюйте колір, форму пластин, додавайте тло. Так формується власний стиль, і дитина пишається результатом. Серію малюнків можна зібрати в альбом «Мій музей динозаврів». Якщо захочете доповнити сцену, загляньте до статті «Як намалювати лева й тигра».

План на тиждень: як освоїти динозаврів

Щоб упевнено малювати динозаврів, достатньо півгодини на день.

1. День 1. Каркас: овал тіла, шия, хвіст, три варіанти нахилу;
2. День 2. Голова тиранозавра: десять голів із різним виразом;
3. День 3. Тиранозавр цілком за кроками, колір і тіні;
4. День 4. Трицератопс: комір і роги, три варіанти;
5. День 5. Стегозавр і диплодок за кроками;
6. День 6. Птеродактиль і сцена з тлом;
7. День 7. Милий динозаврик або скелет.

Головне в плані: тренуйте голови й хвости окремо. Десять голів на аркуші дають більше користі, ніж один повільний тиранозавр. Для вправ стануть у пригоді ідеї зі статті «Малюнки для змальовування». Якщо потрібно оживити сцену, загляньте до статті «Як намалювати жирафа й зебру»: там розібрано тло савани й композицію.

Часті запитання

Читати далі