Як намалювати дракона поетапно: голова, крила, вогонь і китайський дракон

Як намалювати дракона: загальний принцип

Дракон вигадана істота, і це водночас робить його малювання простим і складним. Простим, бо немає «еталона», з яким вас порівняють: будь-який дракон правильний, якщо виглядає переконливо. Складним, бо переконливість будується не на фантазії, а на знайомих формах. Рептилії, кажани, хижі птахи й коти дають драконові тіло, крила, пазурі та повадку. Якщо зібрати їх за правилами анатомії, вийде дракон, у якого вірять.

Практичний висновок такий: малюйте дракона не як «потвору», а як тварину. Спершу каркас з овала тіла, дуги шиї, клина голови та довгого хвоста. Потім крило за схемою кажана. Потім луска, шипи й пазурі. І лише наприкінці вогонь, колір і тло. Ця послідовність працює для будь-якого стилю: європейського дракона з крилами, китайського змієподібного, милого дракончика для дітей.

У статті розібрано, як намалювати дракона поетапно олівцем, як намалювати голову й крило дракона, як зробити малюнок легко для дітей, як намалювати милого дракончика, дракона, що летить, дракона з вогнем і китайського дракона. Є таблиці кольорів, список помилок і план занять на тиждень. Образ дракона ви вигадуєте самі, тому стаття про форму та прийоми, а не про конкретних героїв мультфільмів.

Види драконів: європейський, китайський, дракончик, вогнедишний

Перш ніж малювати, оберіть тип дракона. Від нього залежать пропорції, крила й характер. У таблиці найчастіші варіанти та те, чим вони відрізняються.

Для першого малюнка краще взяти європейського дракона в боковій проєкції: схема найзрозуміліша. Дракончик підійде дітям, а китайський дракон добрий, коли хочеться вправи на плавну лінію. Усі інші типи це варіації одного каркаса з іншим кольором і дрібними деталями.

Як намалювати дракона поетапно олівцем: 12 кроків

Запит «як намалювати дракона» найчастіший на цій сторінці, і йому потрібна докладна покрокова інструкція. Нижче базовий європейський дракон у боковій проєкції. Усі лінії на перших кроках тонкі, щоб їх можна було стерти.

1. Лінія землі. Горизонталь унизу аркуша: так дракон отримує опору;
2. Овал тіла. Витягнутий горизонтальний овал у центрі, трохи нахилений;
3. Шия. Дві вигнуті лінії вгору від переднього краю овала, S-подібної форми;
4. Голова. Клин на кінці шиї: довга морда, трохи опущена;
5. Роги. Два вигнуті роги назад від голови;
6. Хвіст. Довга лінія від задньої частини тіла, що звужується до кінця;
7. Лапи. Дві пари лап: задні сильніші, передні тонші, з трьома-чотирма пазурями;
8. Крило. Дуга-«плече» від спини вгору, три промені-«пальці» й перетинка між ними;
9. Шипи. Зубці вздовж спини й хвоста, до кінця хвоста менші;
10. Око й паща. Мигдалеподібне око, ніздря на кінчику морди, лінія пащі;
11. Контур. Обведіть потрібні лінії, зітріть допоміжні;
12. Луска й тінь. Черево світліше, спина темніша, луска короткими дугами.

Головне в малюнку дракона: основа у вигляді тварини. Якщо овал тіла надто круглий, виходить динозавр або собака. Витягніть його, зробіть м’язисті груди й вузьку талію до хвоста. Схема «Каркас дракона» показує овал тіла, голову на вигнутій шиї, крило та хвіст.

Друге правило стосується шиї. Вона має вигинатися плавно, як у лебедя чи коня, а не стирчати палицею. Якщо шия пряма, дракон виглядає іграшковим. Намалюйте дві дуги й перевірте, щоб між ними було досить місця для голови: шия трохи ширша біля основи й вужча біля голови.

Третє правило: хвіст. Він врівноважує тіло, тому за довжиною майже дорівнює шиї й тілу разом. Закінчується хвіст вістрям, лопаткою або китицею, і це вже стилістичний вибір. Щоб хвіст виглядав живим, зробіть на ньому одну-дві плавні хвилі.

Як намалювати голову дракона: роги, око, паща й зуби

Голова головне, на що дивляться в малюнку. Запити «як намалювати голову дракона» й «око дракона» підтверджують, що саме з нею виникають труднощі. Будується голова з кола-черепа й витягнутої морди. Потім додаються роги, око й зуби.

1. Коло черепа. Невелике, легкою лінією;
2. Морда. Витягнутий клин уперед від кола, верхня частина трохи довша за нижню;
3. Лінія пащі. Злегка вигнута, іде назад під око;
4. Око. Мигдалеподібне, нахилене, з вертикальною зіницею, розташоване високо й ближче до основи морди;
5. Брова. Важка надбрівна дуга над оком: вона задає характер;
6. Ніздря. Маленька крапка або кома на кінчику морди;
7. Роги. Два великі роги, загнуті назад, біля основи товщі;
8. Зуби. Трикутники по краю пащі різної довжини, ікла більші;
9. Гребінь і «борода». Шипи або лусочки ззаду й під щелепою.

Вираз обличчя залежить від брів і ока. Насуплена брова та примружене око дають злого дракона, підняті брови й кругле око доброго. Форма пащі теж говорить: прочинена з видимими іклами виглядає загрозливо, закрита з легкою усмішкою спокійно. Схема «Голова дракона» показує базову форму.

Типова помилка: око малюють надто круглим і посередині морди, як у людини. У рептилій воно зсунуте вгору й назад, і від цього обличчя здається хижим. Друга помилка: зуби одного розміру, як гребінець. Робіть їх різної довжини й розставляйте нерівно.

Як намалювати крило дракона: каркас, перетинка й пазурі

Крило дракона будується за тим самим принципом, що крило кажана: рука з довгими пальцями, між якими натягнуто перетинку. Тому потрібно спершу намалювати «скелет», а потім «тканину». Якщо зробити навпаки, крило вийде пласким і схожим на ганчірку.

1. Плече. Дуга від спини вгору, це найтовща частина;
2. Лікоть. Точка зламу, звідки розходяться промені;
3. Промені-«пальці». Три-чотири тонкі лінії від ліктя до краю крила, різної довжини;
4. Пазурі. Маленький гачок на верхньому кінці крила;
5. Перетинка. Між кінцями променів проведіть дуги, що провисають усередину, як тканина;
6. Прожилки. Тонкі лінії від променів до краю перетинки;
7. Тінь. Зовнішня частина світліша, біля основи темніша.

Головне правило: край перетинки хвилястий, а не рівний. Кожна дуга між двома променями провисає вниз, і з них складається «бахрома» крила. Схема «Крило дракона» показує плече, три промені та хвилястий край.

Розмір крила має відповідати тілу: розмах приблизно в півтора-два рази більший за довжину корпуса. Менше виглядає як декоративний елемент, більше як дельтаплан. Якщо малюєте дракона в профіль, крило показують одне або два, і друге частково ховається за першим.

Щоб крила виглядали переконливо, погляньте на фотографії кажанів і птахів у польоті. Принцип підйому однаковий: передній край жорсткий, задній м’який. Це підказує, де мають іти лінії. Подібну побудову розібрано в статті «Як намалювати пташку».

Луска, шипи й пазурі: деталі, що роблять дракона реальним

Коли форма готова, дракон оживає завдяки деталям. Головне правило: не малюйте луску по всьому тілу. Досить кількох ділянок: на шиї, на боках і вздовж хвоста. Решту передасть штриховка.

• Луска. Короткі дуги, як риб’яча луска: у центрі більші, до країв дрібніші;
• Черевні пластини. Горизонтальні смуги на животі, світліші за основний колір;
• Шипи. Трикутники вздовж спини: найбільші на шиї та в середині хребта, до хвоста зменшуються;
• Пазурі. Вигнуті, по три-чотири на лапі, колір світліший за лапу;
• Складки шкіри. Короткі лінії на згинах шиї, лап і крил;
• Зморшки. Біля ока й носа, вони додають віку.

Щоб луска не перетворилася на монотонний візерунок, змінюйте розмір і щільність. На опуклих місцях (груди, боки) вона більша й чіткіша, на згинах дрібніша й темніша. Тінь кладіть уздовж контуру, а відблиск залишайте на найопуклішій частині.

Шипи зручно малювати за правилом «одна нота, різні висоти»: усі вони однієї форми, але різного розміру. Якщо всі шипи однакові, виходить гребінець. Якщо різної форми, виглядає безладно. Золота середина: одна форма й плавна зміна висоти.

Як намалювати дракона легко: версія для дітей і новачків

Запит «дракона легко» другий за частотою після основного. Це означає, що багатьом потрібен швидкий варіант. Він є: дракон з овала, зубців і клина.

1. Намалюйте овал. Горизонтальний, це тіло;
2. Додайте шию. Дві дуги вгору від овала;
3. Голова. Невеликий клин на кінці шиї, око крапкою;
4. Роги. Два короткі штрихи на тімені;
5. Зубці на спині. Ряд трикутників уздовж спини;
6. Крило. Невеликий трикутник із хвилястим краєм;
7. Хвіст. Довга лінія з гострим кінцем;
8. Лапи. Дві-чотири палички з трьома пальцями;
9. Колір. Зелений, червоний або синій.

Для дітей 4–5 років достатньо овала, шиї та голови із зубцями: решту додають кольором. Для 6–7 років додайте крило й хвіст. Для 8–10 років можна переходити до докладного дракона з першого розділу. Докладний план за віком є в статті «Уроки малювання для дітей за віком».

Дуже корисно показати дитині, що дракон будується зі знайомих форм. Овал це тіло, трикутники це шипи, клин це морда. Тоді фантастична істота перестає бути «надто складною» і стає набором простих деталей. Саме це знімає страх перед чистим аркушем.

Милий дракончик: як намалювати маленького дракона

Запити «маленького дракона», «дракончика для дітей» і «милого дракона» часто трапляються в списках, і це окремий стиль. Його секрет у пропорціях: голова величезна, тіло маленьке, очі великі, лапки короткі. Так виглядають дитинчата більшості тварин, і мозок сприймає такі пропорції як милі.

1. Велике коло голови. Займає майже половину малюнка;
2. Овал тіла. Маленький, круглий, під головою;
3. Очі. Великі кола з відблиском, розставлені широко й посаджені низько;
4. Мордочка. Дві крапки ніздрів і невелика усмішка;
5. Ріжки. Два маленьких конуси й один на тімені;
6. Крила. Маленькі, як у метелика, з боків тіла;
7. Лапки. Короткі, товсті, без деталізації;
8. Хвіст. Короткий, закручений, із вістрям;
9. Животик. Світла овальна пляма з кількома смужками;
10. Колір. Яскраві, м’які тони: зелений, блакитний, рожевий.

Головне правило милоти: круглі форми й великі очі. Якщо намалювати гострі роги та вузькі очі, дракончик стане грізним. Для дітей це добрий приклад того, як маленькі зміни форми змінюють характер. Запропонуйте намалювати двох драконів з одним тілом, але різними очима, і обговоріть, чим вони відрізняються.

Як намалювати дракона, що летить: поза, крила й перспектива

Дракон, що летить, найефектніший сюжет, і запит «дракона, що летить» трапляється регулярно. Складність у тому, що тіло більше не стоїть на землі, і потрібно передати рух. Допомагає діагональ: тіло йде по діагоналі аркуша, а не горизонтально.

1. Діагональ тіла. Овал, нахилений на 30–45 градусів;
2. Шия й голова. Витягнуті вперед і вгору, голова дивиться за напрямком руху;
3. Крила. Два крила здіймаються вгору й убік, дальнє менше й блідіше;
4. Хвіст. Довгий, вигнутий хвилею, тягнеться назад і вниз;
5. Лапи. Підібгані до тіла, задні витягнуті назад;
6. Хмари. Кілька штрихів за хвостом і під крилами показують швидкість;
7. Колір. Тло світліше, щоб дракон вирізнявся.

Щоб дракон виглядав таким, що летить, а не підвішеним, робіть так: крила на змаху вгору, тіло нахилене, а хвіст розвівається назад. Якщо всі лінії йдуть уздовж одного напрямку, виникає відчуття швидкості. Ще один спосіб: намалюйте дальнє крило меншим і світлішим, так з’являється глибина.

Для дітей цей сюжет можна спростити: тіло-овал, два трикутні крила, довгий хвіст і маленька голова. Тоді малюнок виходить швидко й упізнавано. Тло з пари хмар додає атмосфери без зайвої роботи.

Дракон із вогнем: як намалювати полум’я з пащі

Вогнедишний дракон класичний образ, і справа тут у полум’ї. Воно має виглядати як потік, а не як набір окремих язиків. Малюйте його від пащі назовні: біля пащі вузьке й яскраве, далі розширюється й розпадається на язики.

1. Піднята голова. Паща відкрита, шия вигнута назад;
2. Основа полум’я. Хвиляста лінія від пащі вперед і вгору;
3. Язики. Три-п’ять язиків різної довжини, загнутих в один бік;
4. Внутрішній шар. Менші язики всередині, яскравіші;
5. Іскри. Кілька крапок і штрихів на кінці полум’я;
6. Колір. Жовтий біля пащі, помаранчевий посередині, червоний по краях.

Головне правило полум’я: колір переходить від світлого до темного в міру віддалення від пащі. Жовтий біля джерела, потім помаранчевий, потім червоний і темно-червоний по краях. Для акварелі це легко зробити «по сирому», для олівців шарами. Темне тло робить полум’я яскравішим.

Якщо хочете крижаного дракона, замініть вогонь хмаркою пари або кристалами льоду, а кольори візьміть холодні: блакитний, білий, сріблястий. Форма лишається тією самою, змінюється лише матеріал. Так один і той самий каркас дає цілу колекцію драконів.

Як намалювати китайського дракона: хвиля, вуса й грива

Китайський дракон відрізняється від європейського майже всім: у нього немає крил, тіло довге й змієподібне, на морді вуса, на голові роги, як в оленя, а вздовж хребта грива. Запити «китайського дракона» трапляються регулярно, особливо разом зі словами «легко» та «поетапно». Для малюнка головне плавна хвиляста лінія.

1. Лінія тіла. Довга S-подібна хвиля по всьому аркушу: спершу однією лінією;
2. Товщина. Навколо лінії побудуйте тіло, біля голови товще, до хвоста тонше;
3. Голова. Велика, з виступаючим носом і круглими ніздрями;
4. Роги. Гіллясті, як в оленя, і два вуха;
5. Вуса. Дві довгі хвилясті лінії від морди;
6. Грива. Хвилясті пасма вздовж шиї та хребта;
7. Лапи. Чотири короткі, з чотирма пазурями, виступають із вигинів тіла;
8. Луска. Дрібні дуги по всьому тілу, щільніше на спині;
9. Хвіст. Закінчується китицею;
10. Перлина. Куля перед мордою як символ мудрості.

Схема «Китайський дракон» показує хвилю тіла, голову з вусами та хвіст. Кольори традиційно яскраві: червоний і золотий для удачі, зелений і синій для води. Тіло можна зробити градієнтом, від темного біля голови до світлого біля хвоста. На тло добре лягають хмари й хвилі.

Колір дракона: як обрати палітру й розфарбувати луску

Колір визначає характер дракона. Червоний сприймається як вогняний і агресивний, зелений як лісовий і давній, синій як водний і холодний, чорний як зловісний, золотий як величний. Оберіть один основний колір і один контрастний акцент.

Для розфарбування діє правило світла: черево світліше за спину, верх лапи світліший за низ, краї луски світліші за центр. Тінь кладіть на нижню сторону тіла й під крило. Кольорові олівці добре працюють шарами, гуаш дає щільний колір, акварель м’які переходи.

Щоб дракон не виглядав пласким, додайте відблиски на найопукліших місцях: на морді, надбрівній дузі, плечі. Відблиск залишайте чистим папером або наносіть білим олівцем. Відблиск в оці робить погляд живим.

Тло й композиція: печера, гори й небо

Дракон на порожньому аркуші втрачає масштаб, тому тло важливе. Воно показує розмір істоти й створює настрій. Достатньо двох-трьох елементів.

• Гори. Зубчаста лінія на дальньому плані, поруч дракон здається величезним;
• Печера. Темний проріз із нерівними краями, всередині блиск золота;
• Небо. Хмари й місяць для дракона, що летить;
• Замок. Невеликий силует удалині показує масштаб;
• Ліс. Ряд темних ялинок унизу аркуша.

Дракон має займати від половини до двох третин аркуша. Якщо він малий, деталі губляться, якщо впирається в краї, композиція тісна. Залиште простір перед головою: тоді створюється відчуття руху вперед. Якщо хочете масштабу, намалюйте поруч маленьке дерево або людину, і дракон одразу стане величезним.

Пози дракона: стоїть, сидить, спить, атакує

Коли базову форму освоєно, дракона оживляє поза. Кожна змінює положення шиї, лап і хвоста, а решта частин лишаються тими самими.

Дракон, що спить, найпростіший: тіло згорнуте клубком, шия лежить поверх лап, голова схилена. Він підходить для дітей і дає привід показати, як контур перетворюється на об’єм. Схему й принципи пози можна перенести зі статей про тварин, наприклад «Як намалювати коня» і «Як намалювати лисицю та вовка».

Пропорції дракона: прості співвідношення для будь-якого стилю

Більшість невдалих драконів страждають не від поганої техніки, а від неправильних пропорцій. Достатньо запам’ятати кілька співвідношень, і малюнок одразу виглядає впевненіше. Вони працюють і для європейського дракона, і для дракончика, змінюється лише ступінь перебільшення.

• Голова до тіла. У грізного дракона голова приблизно в п’ять-шість разів менша за тіло за довжиною, у дракончика у два-три рази;
• Шия. За довжиною приблизно дорівнює половині тіла, у китайського дракона довша;
• Хвіст. Дорівнює тілу, а в дракона, що летить, може бути й довшим;
• Лапи. Задні сильніші й масивніші за передні, висота лапи близько половини висоти тіла;
• Крило. Розмах у півтора-два рази більший за довжину корпуса;
• Роги. Не довші за голову, у дракончика ще коротші.

Щоб перевірити пропорції, прикрийте малюнок рукою так, щоб лишився тільки силует. Якщо за силуетом видно голову, шию, крило та хвіст, пропорції правильні. Якщо силует схожий на пляму, переробіть каркас: колір і луска вже не допоможуть.

Ще один спосіб: намалюйте дракона в трьох розмірах на одному аркуші, від великого до крихітного. Ви побачите, як змінюється голова: у маленької істоти вона завжди відносно більша. Це правило слушне для всіх тварин і сильно допомагає в інших малюнках серії.

Звідки брати ідеї: реальні прототипи дракона

Найкращі дракони виходять у тих, хто дивиться на справжніх тварин. Рептилії дають луску й позу, кажани крила, хижі птахи пазурі й погляд, коти рух і грацію, олені й цапи роги. Достатньо зібрати кілька фотографій, щоб знайти потрібні деталі.

Працювати з прототипами зручно так: оберіть трьох тварин і візьміть від кожної по одній деталі. Наприклад, тіло варана, крила кажана й роги барана. Вийде унікальний дракон, і ви зможете пояснити, звідки кожна частина. Це той самий принцип, який використовує будь-який художник-концептуаліст.

Не копіюйте чужих драконів повністю. Розбирайте прийом: як намальовано луску, як побудовано крило, як передано світло. Потім застосовуйте прийом у своєму малюнку. Так ви розвиваєте власний стиль, а не повторюєте чужий.

Стилі драконів: реалізм, комікс, милий стиль

Один і той самий каркас можна довести до різного ступеня стилізації. Обирайте стиль під завдання: для школи підійде простий, для альбому чи коміксу докладніший.

• Реалістичний. Багато луски й тіней, пропорції як у тварини, м’які переходи кольору;
• Комікс. Чіткий товстий контур, плоскі заливки, гострі форми, яскраві кольори;
• Милий. Велика голова, закруглені форми, великі очі, м’яка палітра;
• Графіка. Лише чорний контур і штриховка, без кольору, багато дрібних деталей;
• Казковий. Плавні декоративні лінії, візерунки на крилах, золото й яскраві фарби.

Не намагайтеся змішувати все одразу: оберіть один стиль і витримайте його від початку до кінця. Якщо дракон милий, не малюйте реалістичну луску. Якщо реалістичний, не робіть гігантські очі. Єдиний стиль виглядає професійно, навіть якщо техніка проста.

Чим малювати дракона: олівці, маркери, гуаш, акварель

Для дракона підходить будь-який матеріал, але в кожного свої сильні сторони.

Докладніше про матеріали для новачків написано в статті «Чим малювати новачку: матеріали». Для драконів радимо щільний папір: багатошарове розфарбування й вода витримують лише хороший аркуш.

10 типових помилок під час малювання дракона

1. Надто кругле тіло. Виходить динозавр, витягніть овал;
2. Пряма шия. Потрібна плавна S-подібна дуга;
3. Око кругле й посередині. У рептилій воно мигдалеподібне й посаджене високо;
4. Зуби однієї довжини. Робіть різні, ікла більші;
5. Крило без каркаса. Спершу промені-«пальці», потім перетинка;
6. Рівний край крила. Він має провисати хвилями;
7. Однакові шипи. Змінюйте висоту: великі на шиї, дрібніші біля хвоста;
8. Луска по всьому тілу. Достатньо кількох ділянок;
9. Немає опори. Намалюйте землю або тло, інакше дракон «висить»;
10. Забагато кольорів. Основний колір і один акцент.

Перевіряти малюнок зручно так: сфотографуйте його на телефон і погляньте на зменшену копію. Помилки пропорцій тоді одразу видно. Докладний розбір загальних помилок є в основній статті «Як навчитися малювати».

Як малювати дракона дітям: за віком

Дракон улюблена тема дітей, і це шанс підтримати уяву. Не вимагайте від дитини точної анатомії: нехай обере колір, вигадає ім’я й розповість історію. Пізніше можна запропонувати зробити власний комікс із трьох-чотирьох малюнків.

Якщо дитина хоче малювати дракона «як на картинці», поясніть, що можна взяти ідею, але зробити своє. Підкажіть: змінюйте колір, кількість рогів, форму крил. Так формується власний стиль, і дитина пишається результатом. Серію малюнків можна зібрати в альбом «Мої дракони».

План на тиждень: як освоїти дракона

Щоб упевнено малювати дракона, досить пів години на день.

1. День 1. Каркас: овал тіла, шия, хвіст, три варіанти поз;
2. День 2. Голова: десять голів із різним виразом;
3. День 3. Крило: схема-скелет і перетинка, п’ять варіантів;
4. День 4. Дракон цілком за кроками, олівцем;
5. День 5. Луска, шипи й пазурі, колір;
6. День 6. Дракон, що летить, і вогонь;
7. День 7. Китайський дракон або милий дракончик.

Головне в плані: тренуйте голову й крило окремо. Десять голів на аркуші дають більше користі, ніж один повільний дракон. Для вправ стануть у пригоді ідеї зі статті «Малюнки для змалювання». Якщо форма не виходить, поверніться на крок назад і перевірте каркас.

Часті запитання

Читати далі