Як намалювати зайчика, зайця й кролика поетапно: форми, мордочка, вуха й лапи

Як намалювати зайця: головний принцип

Зайця й кролика малюють частіше, ніж майже будь-яку іншу тварину: це один із перших героїв дитячих малюнків, листівок, великодніх і новорічних картинок. І водночас дорослі часто стикаються з тим, що заєць виходить «не таким»: вуха як в осла, голова як у миші, а тіло як мішок. Причина та сама, що й в інших тварин: спроба намалювати звірятко за контуром, не розуміючи, з яких форм воно складається.

Заєць будується з трьох простих форм: великого кола або овала для корпусу, меншого кола для голови й двох довгих овалів для вух. Четверта форма овал стегна, він показує сильну задню лапу, на якій тримається вся фігура. Якщо поставити ці форми правильно, зайця можна домалювати за пару хвилин, навіть якщо ви ніколи не малювали.

У цій статті розібрано, як намалювати зайця й кролика поетапно: того, що сидить, у профіль і анфас, того, що біжить, і з морквою, як намалювати мордочку, вуха й лапи, як відрізнити зайця від кролика, як зробити милого зайчика в мультяшному стилі, великодного й новорічного. Для дітей є проста версія за віком, а для дорослих версія з тоном і об’ємом. Схеми намальовано спеціально для статті. Якщо ви тільки починаєте малювати, спершу подивіться «Основи малювання для початківців».

Заєць, зайчик і кролик: чим вони відрізняються на малюнку

У запитах трапляються різні слова: «заєць», «зайчик», «зайка», «кролик». Для малюнка важливо розуміти, про кого мова, бо в зайця й кролика різні пропорції. «Зайчик» і «зайка» це пестливі форми, зазвичай так називають мультяшного героя, і малюється він простіше.

На схемі «Кролик і заєць: чим відрізняються» це видно наочно. Для мультяшного зайчика відмінності не такі важливі, але якщо ви хочете намалювати звірятко реалістично, тримайте в голові цю таблицю. Заєць виглядає швидким і підтягнутим, кролик м’яким і круглим.

Як намалювати зайця поетапно олівцем: заєць, що сидить, у 10 кроків

Поза сидячого зайця найзрозуміліша для новачків: форма не ховається за ногами й вухами. Малюйте тонкими лініями, їх буде простіше змінювати.

1. Лінія землі. Проведіть горизонтальну лінію внизу аркуша;
2. Коло корпусу. Намалюйте велике коло або овал у центрі аркуша. Він буде тулубом;
3. Коло голови. Праворуч угорі намалюйте менше коло, воно злегка торкається корпусу. Голова приблизно вдвічі менша за корпус;
4. Овал стегна. У нижній частині корпусу намалюйте великий овал, витягнутий донизу й уперед. Це задня лапа;
5. Два довгих вуха. Над головою намалюйте два витягнуті овали, трохи нахилені в різні боки. Довжина вуха приблизно як висота голови або більша;
6. Контур. З’єднайте форми плавними лініями: від голови до спини, від спини до хвоста, від грудей до передніх лапок;
7. Передні лапки. Дві невеликі лапки перед грудьми. Вони короткі й тонкі;
8. Хвіст. Маленьке коло або помпон у нижній задній частині корпусу;
9. Мордочка. Око, маленький ніс-трикутник, рот літерою Y, вуса по боках;
10. Тон і шерсть. Сотріть каркас, додайте тінь під животом, за вухами, під головою. Шерсть малюйте короткими штрихами за формою.

На схемі «Каркас зайця, що сидить» показано основні форми. Головне правило: спершу форми, потім контур, потім деталі. Якщо ви почнете з мордочки чи ока, звірятко майже напевно вийде надто малим або з неправильним нахилом голови.

Як намалювати зайчика легко: версія з кіл

Якщо каркас здається складним, почніть із найпростішого зайчика. Він підходить дітям і дорослим, які давно не брали в руки олівець, і виходить упізнаваним майже завжди.

1. Намалюйте велике коло. Це тіло;
2. Додайте менше коло зверху. Це голова;
3. Намалюйте два довгих вуха. Овали, трохи нахилені;
4. Додайте очі. Дві крапки на рівні середини голови;
5. Ніс і рот. Маленький трикутник, від нього коротка лінія вниз і дві дуги;
6. Хвостик. Коло збоку внизу;
7. Лапки. Дві короткі дуги внизу тіла;
8. Розфарбуйте. Будь-який колір, зайчик може бути білим, сірим або навіть рожевим.

Простий зайчик це теж повноцінний малюнок. Коли він почне виходити впевнено, додайте овал стегна й переходьте до зайця, що сидить у профіль.

Як намалювати зайчика дитині: за віком

У видачі за запитами про зайця й зайчика багато варіантів із віком: «дитині 5 років», «7 років», «8 років», «10 років». Батьки шукають складність, яка підходить дитині, тому орієнтуйтеся на можливості, а не на красу результату.

Малюйте разом із дитиною: показуйте один крок за раз і не вимагайте точної копії. Для малюків добре підходить малювання пальчиковими фарбами або штампами, а коли рука зміцніє, переходьте до олівця. Докладний план за віком є в статті «Уроки малювання для дітей за віком».

Як намалювати мордочку зайця й кролика

Мордочка робить зайця зайцем. Її можна намалювати окремо, і це гарне тренування перед повним малюнком.

1. Овал-груша. Вузький угорі й широкий унизу;
2. Центральна лінія. Вертикаль по центру, вона допомагає тримати симетрію;
3. Лінія очей. Горизонталь трохи вище середини;
4. Очі. Два кола по боках від центральної лінії, з білим відблиском;
5. Ніс. Маленький трикутник або серденько на центральній лінії, нижче очей;
6. Рот. Від носа вниз коротка лінія, потім дві дуги вбік (виходить літера Y);
7. Вуса. По три лінії з кожного боку, розходяться віялом;
8. Вуха. Два довгих овали, біля основи вони трохи ближче, нагорі розходяться.

Для зайчикової мордочки в профіль візьміть ту саму схему: ніс спереду, рот позаду нього, око біля верхньої лінії, вухо йде назад і вгору. Цей ракурс простіший, бо видно лише одне вухо.

Вуха: як намалювати, щоб вони виглядали живими

Вуха головна прикмета зайця. Малюйте їх не як два однакових листки, а як рухливі частини, що говорять про настрій.

• Довжина. Вуха зайця довші за голову, у кролика коротші;
• Форма. Витягнуті овали із загостреними кінчиками;
• Внутрішня частина. Усередині вухо світліше й рожевіше, намалюйте другий овал менший за перший;
• Положення. Прямі вуха означають насторогу, притиснуті до спини страх або біг, розслаблені спокій;
• Різні вуха. Одне вухо може бути нахилене, інше пряме, це оживляє малюнок;
• Кінчики. У русака чорні кінчики, у біляка взимку вони лишаються темними.

Не малюйте вуха абсолютно симетричними й абсолютно прямими: трохи порушена симетрія робить малюнок природним.

Заєць у профіль: сидить і насторожено слухає

Заєць, що сидить, у профіль найвиразніша поза. Він ніби прислухається. Форма тут будується навколо сильної задньої лапи.

• Спина дугою. Від потилиці лінія піднімається до найвищої точки над стегном і знову опускається до хвоста;
• Задня лапа велика. Овал стегна займає майже половину корпусу, з нього вперед виходить довга стопа;
• Передня лапа тонка. Вона опускається від грудей майже вертикально;
• Голова піднята. Ніс трохи вище лінії шиї;
• Вухо підняте. У профілі видно одне вухо, друге майже сховане;
• Хвіст маленький. Круглява пухнаста крапка на задній частині спини.

Тренуйтеся на силуеті: зафарбуйте зайця, що сидить, цілком одним кольором. Якщо силует читається як заєць, пропорції правильні.

Лапи й хвіст зайця

Лапи зайця відрізняються від лап кота чи собаки. Вони становлять основу руху, і неправильні лапи одразу роблять малюнок чужим.

У стрибку чи бігу задні лапи витягуються вперед і випереджають передні. Це важлива деталь: заєць приземляється на передні лапи, а задні виносить уперед, тому під час швидкого бігу заєць ніби «складається».

Заєць, що біжить, і заєць у стрибку

Рух оживляє малюнок. У зайця він дуже характерний: довгі стрибки з витягнутим тілом.

1. Лінія стрибка. Проведіть вигнуту лінію дугою від задньої частини до голови;
2. Тіло витягнуте. Овал корпусу витягнутий уздовж лінії, голова попереду;
3. Передні лапи. Витягнуті вперед, ніби тягнуться до землі;
4. Задні лапи. У момент відштовхування витягнуті назад, під час приземлення підтягнуті вперед;
5. Вуха притиснуті. Вони спрямовані назад уздовж спини, ніби вітер притискає їх;
6. Хвіст задертий. Маленький кінчик над спиною;
7. Тінь на землі. Короткий мазок під тілом створює відчуття стрибка.

Якщо не виходить з першого разу, намалюйте лише лінію стрибка й кола корпусу та голови. Потім додайте лапи. Рух найкраще розуміється на схемі, а не на готовому малюнку.

Зайчик із морквою: найчастіший сюжет

«Зайчик із морквою» популярний запит, бо сюжет простий і милий. Він підходить для дитячого малюнка, листівки, закладки.

1. Намалюйте зайчика з кіл. За схемою вище;
2. Морква. Витягнутий трикутник зі злегка закругленими кутами, всередині кілька поперечних ліній;
3. Гичка. На широкому кінці три-чотири листочки;
4. Лапки тримають моркву. Дві передні лапки перед грудьми й морква поверх них;
5. Рот і зуби. Якщо зайчик гризе, намалюйте два передніх зуби під носом;
6. Колір. Морква оранжева, гичка зелена, зайчик будь-який.

Для сюжету «заєць на городі» додайте грядку, кілька листків капусти, кущик. Спершу малюйте великі форми, потім дрібні.

Милий зайчик у мультяшному стилі

Милий (kawaii) стиль відрізняється простими формами й пропорціями, що викликають зворушення: велика голова, маленьке тіло, великі очі.

• Голова більша за тіло. Або такого самого розміру;
• Очі великі й широко розставлені. Кола з одним-двома відблисками;
• Ніс і рот крихітні. Просто крапка й маленька дуга;
• Щічки. Два рожеві овальні рум’янці по боках;
• Вуха великі й м’які. Часто із загнутим кінчиком;
• Ніжки короткі. Дві дуги внизу;
• Колір. Пастельні відтінки: рожевий, кремовий, блакитний;
• Контур м’який. Без гострих кутів.

Якщо хочете вигадати свого героя, дайте йому характер і ім’я, наприклад шарфик чи бант. Копіювати героїв відомих мультфільмів не варто: власний персонаж запам’ятовується краще.

Великодній кролик і листівка

Кролик популярний символ Великодня, і сюжет із ним добре підходить для листівки.

• Поза. Кролик сидить поруч із кошиком або тримає яйце;
• Кошик. Овал із плетеним візерунком із діагональних ліній і ручкою;
• Яйця. Овали з візерунками: смуги, крапки, зигзаги;
• Квіти й трава. Кілька штрихів біля землі;
• Бант або квітка на вусі. Легка деталь для святкового настрою;
• Кольори. Пастельні: рожевий, жовтий, зелений, лавандовий.

Намалюйте листівку на щільному папері й підпишіть її всередині. Така робота виходить і в дітей, і в дорослих.

Заєць узимку й новорічний зайчик

Заєць-біляк узимку білий, і це його головна особливість. Зимовий малюнок будується на контрасті: білий звіряток на снігу виглядає складно, тому йому потрібне темне або синє тло й тіні.

• Біла шерсть. Не залишайте папір порожнім: використовуйте блакитні й бузкові тіні;
• Чорні кінчики вух. Вони лишаються темними й допомагають прочитати силует;
• Сніг. Легкі тіні, м’які замети, зверху відблиски;
• Дерева й ялинки. Темне тло з хвойних силуетів;
• Новорічний зайчик. Шарф, шапка, подарунок у лапках, сніжинки навколо.

Для новорічних сюжетів у нас є окрема стаття «Новорічні малюнки олівцем». Заєць добре вписується в зимовий ліс і на листівку.

Як зробити зайця пухнастим: шерсть і тон

Заєць пухнастий звіряток, і рівний контур робить його пласким. Об’єм створюють шерсть і тон.

Не малюйте кожну шерстинку: достатньо натяку. Краї шерсті робіть нерівними, а не гладкими, так малюнок буде м’яким.

Очі й погляд: як оживити зайця

Око зайця велике, темне, розташоване по боках голови. Саме воно робить малюнок «живим» або «порожнім», тому йому варто приділити увагу.

1. Намалюйте коло. Воно має бути помітно більшим, ніж у кота, приблизно третина висоти голови;
2. Зіниця майже не видно. Райдужка темно-коричнева, майже чорна, тому око заливається темним;
3. Один відблиск. Маленьке світле коло або овал у верхній частині, зміщений до центру голови;
4. Повіка. Тонка дуга над оком створює вираз: піднята означає насторогу, напівопущена сонливість;
5. Тінь навколо. Трохи затемніть місце навколо ока, щоб воно «сиділо» в очниці;
6. Без вій. У справжнього зайця вій майже не видно, вії допустимі лише в мультяшній версії.

Якщо ви малюєте зайця в профіль, око завжди одне й розташоване вище лінії рота, ближче до вуха. Якщо око вийшло надто близько до носа, звіряток виглядає як миша. Зсуньте його вище й далі назад.

Заєць у природі: галявина, ліс і город

Один звіряток на білому аркуші виглядає неповно. Простий фон перетворює малюнок на сюжет. Фон не має сперечатися із зайцем: малюйте його легше й м’якше.

• Трава. Короткі вертикальні штрихи різної довжини біля лап зайця й по нижньому краю аркуша;
• Кущ. Кілька кіл або овалів, згрупованих разом, з тінню внизу;
• Дерево. Тонкий стовбур збоку аркуша й кілька гілок, без листя, якщо сюжет осінній чи зимовий;
• Город. Грядки з паралельних ліній, листя капусти, морквяна гичка;
• Небо. Легка заливка акварелю або олівцем, краще світла, щоб заєць вирізнявся;
• Місяць чи сонце. Одне велике коло за зайцем робить композицію ефектною.

Правило композиції: звіряток займає приблизно половину аркуша, а фон близько третини. Якщо намалювати зайця надто малим, він загубиться. Якщо надто великим, не залишиться місця для сюжету.

Зайченята й пара: як намалювати кількох звірят

Часто хочеться намалювати не одного зайця, а родину: великого зайця й маленьких зайченят. Тут важливі пропорції.

Щоб група виглядала природно, не малюйте звірят в одну лінію: частина ближче, частина далі, вони трохи перекривають одне одного. Дальніх робіть трохи меншими й світлішими.

Як малювати зайця з натури чи за фото

Найкращий спосіб навчитися малювати зайця й кролика дивитися на справжнього. Якщо у вас або у знайомих є декоративний кролик, це ідеальна модель. Якщо ні, підійдуть фотографії та зоопарк.

• Спершу спостерігайте. Звіряток увесь час рухається, тому робіть швидкі начерки по дві-три хвилини;
• Шукайте прості форми. Не намагайтеся намалювати шерсть, знайдіть коло корпусу й овал стегна;
• Порівнюйте пропорції. Скільки разів голова вміщується в довжині тіла, яка довжина вуха відносно голови;
• Малюйте силует. Спершу зафарбуйте темним звірятко цілком, це тренує око;
• Фото з гарним світлом. Краще використовувати свої знімки або фото з дозволу автора, чужі зображення не можна публікувати без згоди.

Десять швидких начерків дають більше, ніж один довгий. Не стирайте невдалі варіанти: зберігайте й порівнюйте, так видно прогрес.

Куди застосувати малюнок зайця: ідеї на щодень

Простий зайчик чудовий сюжет для маленьких проєктів. Вони мотивують малювати частіше, бо в малюнка з’являється мета.

• Закладка для книги. Вузька смужка щільного паперу із зайчиком, що визирає з-за краю;
• Листівка. Зайчик із серцем, квіткою чи морквою, підпис усередині;
• Наліпки. Намалюйте кілька зайчиків у різних позах на самоклейному папері й виріжте;
• Дитяча кімната. Серія з трьох малюнків: заєць сидить, стрибає, спить;
• Саморобка з дитиною. Намалюйте контур, а дитина розфарбує або наклеїть шерсть із вати;
• Подарунок. Зайчик у рамці з ім’ям дитини або побажанням.

Якщо малюнок потрібен у подарунок, зробіть його трохи охайнішим: спершу начерк олівцем, потім чистовий варіант. Підписуйте й датуйте роботу: за роки такі малюнки стають приємною згадкою.

Чим малювати зайця: олівець, фарби, пастель

Якщо ви обираєте матеріали вперше, не купуйте дорогий набір. Докладний список для новачка зібрано в статті «Чим малювати початківцю».

Як розфарбувати зайця

Розфарбовувати зайця можна по-різному: реалістично або фантазійно.

• Русак. Сіро-коричневий із рудуватим відтінком, світле черево, чорні кінчики вух;
• Біляк узимку. Білий із блакитними тінями, темні кінчики вух;
• Кролик. Білий, сірий, коричневий, чорний, плямистий;
• Милий зайчик. Пастельні кольори: рожевий, блакитний, кремовий;
• Великодній кролик. Ніжні пастельні тони й яскраві яйця;
• Фантазійний. Будь-який колір, але тіні робіть на темному боці й холодніше.

Розфарбовуйте від світлих тонів до темних і завжди залишайте відблиски на найопукліших місцях: на спині, голові й вухах.

Типові помилки під час малювання зайця

Більшість помилок зникає, якщо починати з каркаса з кіл і порівнювати пропорції зі схемою.

План вправ на тиждень

• День 1. Зайчик із кіл. Десять простих зайчиків, без деталей;
• День 2. Мордочка анфас. П’ять мордочок за схемою;
• День 3. Вуха. Тридцять вух різної форми й положення;
• День 4. Заєць, що сидить. Три малюнки за десятьма кроками;
• День 5. Лапи й хвіст. П’ять задніх і п’ять передніх лап;
• День 6. Заєць, що біжить. Дві композиції з лінією стрибка;
• День 7. Сюжет. Заєць із морквою, у лісі або на листівці.

Займайтеся по 15–20 хвилин. Зберігайте малюнки за днями й порівняйте перший з останнім.

Коли потрібен викладач

Простий зайчик виходить самостійно. Але якщо ви хочете намалювати реалістичного звірятка або навчитися передавати пухнасту шерсть, викладач допоможе швидше.

• Малюнок виходить пласким. Викладач покаже, як працювати з тоном;
• Не виходять пропорції. Потрібно перевірити побудову й розміри частин;
• Шерсть виглядає гладкою. Потрібні техніка штриха й матеріали;
• Хочеться сюжету. Потрібна композиція, а не просто звіряток.

План навчання з нуля є в статті «Як навчитися малювати з нуля». Інші тварини: кінь, кіт, собака.

Часті запитання

Читати далі