Натюрморт: що це, як скласти постановку й намалювати олівцем, аквареллю та гуашшю

Що таке натюрморт

Натюрморт це жанр живопису й графіки, у якому зображують неживі предмети: фрукти, посуд, квіти, тканини, книжки, побутові речі. Слово прийшло з французької мови (nature morte, «мертва природа»), а в нідерландській традиції жанр називали stilleven, тобто «тихе життя». Обидві назви точно передають суть: предмети нерухомі, і в художника є час їх розглянути.

Для навчання натюрморт зручний тим, що ви керуєте всім: обираєте предмети, розставляєте їх, налаштовуєте світло й вирішуєте, скільки часу малювати. Предмети не рухаються, не втомлюються й не просять показати результат. Тому натюрморт здавна вважають основою художньої освіти: на ньому тренують пропорції, тон, композицію й колір, а потім переносять ці навички на пейзаж і портрет.

У цій статті ми розберемо, що таке натюрморт і які в нього бувають види, як скласти постановку, як намалювати натюрморт олівцем, аквареллю й гуашшю, які помилки трапляються найчастіше та як тренуватися за планом на два тижні.

Види натюрморту

Натюрморт не обмежується вазою з фруктами. За кілька століть склалися різні види, і знати їх корисно: вони підказують сюжети для власних робіт.

Початківцям краще починати з побутового натюрморту з двох-трьох предметів. Його найпростіше поставити вдома, і він дає всі потрібні навички. Навчальні натюрморти з геометричних тіл і драпіровок розібрано в статті «Академічний малюнок для початківців», там це окрема програма.

Відомі натюрморти: чого в них навчитися

Дивитися на роботи майстрів корисно не заради «натхнення», а щоб побачити конкретні прийоми.

• Голландські майстри XVII століття (наприклад, Пітер Клас і Віллем Калф) писали столи з посудом, склом і фруктами. Вчіться в них матеріальності: скло блищить, метал холодний, тканина м’яка, і все це досягається тоном і відблисками;
• Поль Сезанн зображав яблука й посуд як прості форми: куля, циліндр, конус. Він показує, що натюрморт це насамперед конструкція, а не «гарні фрукти»;
• Ілля Машков писав яскраві, щільні за кольором натюрморти з фруктами. Вчіться в нього сміливому кольору й великим формам;
• Ван Гог у серії «Соняшники» довів, що натюрморт може бути емоційним: колір і мазок тут важливіші за точність;
• Жан Симеон Шарден писав тихі побутові сцени з посудом і їжею. Він вчить стриманості: мало предметів, спокійне світло, м’які переходи.

Спробуйте повторити композицію будь-кого з них спрощено: три предмети, одне світло. Це чудова вправа, бо ви вчитеся на перевіреній постановці.

Навіщо новачкові малювати натюрморт

• Предмети стоять на місці. Можна малювати стільки, скільки потрібно, і повертатися наступного дня;
• Ви контролюєте світло. Одне джерело, зрозумілі тіні, тому легко вчитися тону;
• Немає складних пропорцій. На відміну від людини, помилка в горнятку не змінює «схожість»;
• Усе під рукою. Не потрібні моделі й поїздки, досить кухні;
• Навички переносяться. Форма, тон, композиція й колір однаково працюють у пейзажі, портреті та ілюстрації;
• Швидкий прогрес видно. Через два тижні ви порівняєте першу й останню роботи й побачите різницю.

Якщо ви тільки починаєте, спершу прочитайте основи малювання для початківців: лінія, форма й тон далі постійно використовуватимуться.

Що потрібно для малювання натюрморту

Для початку потрібно дуже мало. Перелік залежить від матеріалу, який ви обрали.

Докладний список матеріалів, що купувати спочатку, а що ні, є в статті «Чим малювати початківцю». Одне правило важливіше за решту: не купуйте дороге, доки не зрозумієте, що вам подобається малювати.

Як скласти постановку: вісім правил

Хороша постановка наполовину робить малюнок. Якщо предмети стоять випадково, ні олівець, ні фарби не врятують. Ось правила, яких дотримуються художники.

1. Беріть три предмети, не більше. Непарна кількість зазвичай виглядає природніше, а новачкові так простіше;
2. Оберіть головний предмет. Він має бути трохи більшим, яскравішим або контрастнішим за решту;
3. Не ставте предмети в ряд. Розставте їх трикутником, щоб око ходило композицією;
4. Нехай предмети трохи перекривають один одного. Це пов’язує групу й дає відчуття глибини;
5. Змінюйте висоту й розмір. Високий глечик, середнє горнятко, маленьке яблуко виглядають краще, ніж однакові речі;
6. Зробіть нейтральний фон. Однотонна тканина чи стіна не відволікають від предметів;
7. Додайте один акцент. Яскравий предмет або кольорова пляма серед спокійних тонів;
8. Залиште місце. Предмети не повинні впиратися в краї аркуша.

Перш ніж малювати, подивіться на постановку примруженими очима: якщо група читається як єдина пляма зі зрозумілим світлом і тінню, усе добре. Якщо розпадається на окремі предмети, переставте.

Світло й тло: як налаштувати освітлення вдома

Світло робить предмет об’ємним. Без зрозумілого освітлення малюнок вийде пласким, як би гарно ви не ставили предмети.

• Одне джерело світла. Вікно чи настільна лампа. Кілька ламп дають кілька тіней і плутають новачка;
• Бічне світло. Світло ліворуч чи праворуч під кутом близько 45 градусів дає чіткі світлу й тіньову сторони. Світло прямо спереду робить усе пласким;
• Постійне освітлення. Якщо малюєте біля вікна, світло змінюється впродовж дня. Або малюйте швидко, або користуйтеся лампою;
• Рефлектор. Аркуш білого картону з боку тіні м’яко підсвічує її й показує рефлекси;
• Тло. Однотонна ганчірка, аркуш ватману чи стіна. Темне тло підкреслює світлі предмети, світле підкреслює темні.

Спробуйте поставити будь-який предмет під лампу й повертати лампу: ви побачите, як змінюються світло, напівтінь, власна й падаюча тіні. Це найкраща вправа, яку можна зробити за п’ять хвилин.

Які предмети взяти для перших натюрмортів

Що краще не брати в перші тижні: прозоре скло й блискучий метал (багато відблисків), складні квіти (багато пелюсток), «строкаті» тканини з візерунком. Вони відволікають від головного: форми й тону.

І ще одне: свіжі фрукти псуються, тому для довгих робіт беріть ті, що довго не в’януть (яблука, лимони, груші), або сфотографуйте постановку й домалюйте за фото. Докладніше про це нижче.

Як намалювати натюрморт олівцем поетапно

Це основний алгоритм. Він підходить для будь-якої постановки, а в акварелі й гуаші ви повторюєте ті самі кроки, тільки замість тону берете колір.

1. Компоновка. Знайдіть місце для групи на аркуші: залиште поля, не притискайте предмети до краю. Легкими лініями позначте загальний габарит усієї групи, потім великі маси предметів;
2. Конструкція. Побудуйте кожен предмет як просту форму: яблуко як кулю, горнятко як циліндр, коробку як паралелепіпед. Проведіть осьові лінії та еліпси в основах;
3. Пропорції. Порівняйте висоту й ширину предметів між собою. Перевірте, який предмет вищий, де він стоїть відносно іншого. Міряйте олівцем на витягнутій руці;
4. Уточнення форми. Коли конструкція вірна, уточніть контури: додайте горлечко глечика, ручку горнятка, хвостик яблука;
5. Тон. Визначте джерело світла й покладіть легке штрихування на тіньові сторони. Починайте з усієї групи цілком, не завершуючи один предмет;
6. Світло, напівтінь, тінь, рефлекс. Зробіть переходи м’якшими, додайте падаючу тінь на стіл і рефлекс на тіньовій стороні;
7. Деталі. Лише тепер промальовуйте дрібниці: відблиск, фактуру шкірки, складки тканини;
8. Узагальнення. Відійдіть на два-три кроки й подивіться на малюнок цілком. Додайте контрасту в головному місці й пом’якшіть другорядне.

Головна помилка новачків: починати з деталей і домальовувати предмети по черзі. Малюйте все одразу, поступово уточнюючи. Так працюють і досвідчені художники.

Розбір постановки: яблуко, горнятко й банан

Щоб кроки вище не лишилися теорією, розберемо один приклад. Візьміть горнятко (циліндр), яблуко (куля) і банан (зігнута форма). Поставте їх на стіл біля вікна, світло ліворуч, на задньому плані аркуш ватману.

• Розстановка. Горнятко трохи далі й вище за всіх, яблуко ближче ліворуч, банан лежить праворуч спереду й частково перекриває яблуко. Так виходить трикутник і відчуття глибини;
• Компоновка. Група займає приблизно дві третини аркуша, ліворуч і зверху залиште трохи більше місця, ніж праворуч, бо саме туди падає світло;
• Конструкція. Горнятко: вісь, габарит, два еліпси й ручка. Яблуко: куля з невеликою вм’ятиною. Банан: три-чотири площини, а не одна дуга;
• Тон. Найтемніша власна тінь буде на правій стороні горнятка й яблука, падаючі тіні підуть праворуч. Банан дасть світлу пляму, тому тінь під ним доведеться посилити;
• Перевірка. Відійдіть від аркуша й примружтеся: група має читатися як три різні за тоном плями, а не як одна сіра грудка.

Спробуйте намалювати цю постановку двічі: один раз із бічним світлом, другий раз зі світлом прямо спереду. Різниця в об’ємі покаже, чому освітлення важливіше за самі предмети.

Еліпси й форма предметів: що потрібно знати про перспективу

Горнятка, чашки, глечики й вази мають круглі основи й горлечка. У перспективі коло перетворюється на еліпс. Щоб предмети не здавалися «заваленими», потрібно знати кілька правил.

• Еліпс розкритий тим сильніше, чим далі він від рівня очей. Горлечко чашки, на яку ви дивитеся згори, ширше, ніж її основа, якщо воно ближче до вас;
• Вісь еліпса перпендикулярна осі предмета. Якщо глечик стоїть вертикально, його еліпси лежать горизонтально;
• Еліпс симетричний. Дно горнятка не «кутасте», воно плавне з обох боків;
• Нижній еліпс розкритий сильніше за верхній. Якщо око вище за предмет, дно розташоване далі від рівня очей, тому його еліпс ширший;
• Перевіряйте за осьовою лінією. Якщо ручка глечика й носик лежать несиметрично, поправте вісь.

Тренуйтеся на простих формах: намалюйте коробку, циліндр і кулю на одній площині з одним світлом. Це заняття на 15 хвилин, яке заощаджує місяці помилок.

Світло, напівтінь, тінь і рефлекс: як працювати з тоном

Об’єм предмета створює тон, а не контур. Якщо ви навчитеся бачити п’ять ступенів тону, малюнок одразу стане живим.

Типова помилка: «випалювати» все чорним. Спочатку покладіть легкі тони, порівняйте їх між собою й лише потім посилюйте найтемніші місця. Якщо зір не справляється, примружтеся: деталі зникнуть, залишаться плями світла й тіні.

Натюрморт із фруктами й яблуками

Фрукти найпопулярніший сюжет, бо їх легко знайти й вони дають різні форми та кольори. Водночас саме в них приховано поширені помилки.

• Яблуко. Не куля, а округла форма з вм’ятиною біля хвостика й невеликим перепадом по боках. Побудуйте кулю, потім злегка змініть контур, не робіть ідеального кола;
• Груша. Дві форми: нижня велика й верхня менша, плавно з’єднані. Стежте за осьовою лінією;
• Апельсин і лимон. Майже куля (апельсин) і овал із «носиком» (лимон). Фактуру шкірки показуйте легкими крапками, не малюючи кожну пору;
• Виноград. Не малюйте кожну ягоду однаково: передні яскравіші, дальні темніші, частина схована;
• Банан. Серія площин, а не одна зігнута лінія. Покажіть грані й темні кінчики.

Щоб натюрморт не виглядав як набір картинок, зв’яжіть фрукти тінню: нехай падаюча тінь одного торкається іншого. Тоді група виглядає єдиним цілим.

Натюрморт із глечиком, чашкою й побутовими предметами

Глечики й чашки найкраще вчать будувати симетричні предмети. Основа кожного предмета осьова лінія: вона проходить по центру й тримає форму.

1. Намалюйте вертикальну вісь. Легка лінія по центру предмета;
2. Позначте висоту й ширину. Прямокутник, у який він вписується;
3. Намалюйте еліпси. Горлечко, найширше місце, основа. Стежте за розкриттям;
4. З’єднайте еліпси плавною лінією. Вийде контур глечика;
5. Додайте ручку й носик. Вони продовжують форму, а не прикріплюються збоку;
6. Перевірте симетрію. Ліва й права сторони мають бути дзеркальними з поправкою на перспективу.

Для початку візьміть один простий предмет без ручки (склянку, банку) й один із ручкою. Це найлегші форми для тренування осей і еліпсів.

Натюрморт аквареллю

Акварель потребує іншої логіки, ніж олівець: світлі місця не можна «зафарбувати» поверх, їх потрібно зберегти. Тому малюють від світлого до темного, а білі відблиски залишають заздалегідь.

1. Легкий олівцевий малюнок. Тонкі лінії, щоб вони не просвічували крізь фарбу. Гумкою приберіть зайве;
2. Перший шар. Прозора світла заливка по всій групі або по великих плямах. Залиште білі місця під відблиски;
3. Колір і тінь. Накладайте другий шар на тіньові сторони, коли перший висох. Для м’яких переходів працюйте по вологому, для чітких меж по сухому;
4. Холодні й теплі відтінки. Тіні робіть холоднішими, світло теплішим. Це дешевше й ефектніше за чорний колір;
5. Деталі й акценти. Темні плями й контури в останню чергу;
6. Сушіння. Дайте роботі висохнути повністю, перш ніж оцінювати кольори, суха акварель світліша.

Для акварелі важливий папір: тонкий жолобитиметься. Беріть папір щільністю 200–300 г/м². Ще кілька ідей простих робіт є в статті «Легкі малюнки аквареллю та акрилом».

Натюрморт гуашшю

Гуаш щільна й непрозора, тому її зручно виправляти: темне можна перекрити світлим. Правило зворотне акварелі: від темного до світлого.

1. Малюнок олівцем. Тонкі лінії контурів;
2. Тло. Залийте тло великою плямою, це створює основу для предметів;
3. Темні тони. Покладіть основні тіні й темні кольори предметів;
4. Основні кольори. Зафарбовуйте предмети за основним кольором, не розмазуючи надто густо;
5. Світлі тони й відблиски. Накладайте світліше й товще поверх темного;
6. Контури й деталі. Тонким пензлем наприкінці.

Гуаш змінює відтінок під час висихання: світла підсихає темнішою, а темна світлішою. Робіть проби на окремому аркуші. Для декоративного натюрморту гуашшю спрощуйте форми й використовуйте чисті кольори без складних переходів.

Натюрморт олією: коли пробувати

Багато хто хоче одразу писати олією, адже класичні натюрморти написані саме нею. Але для новачків це не найпростіший шлях: олія потребує розріджувачів, часу сушіння, вентиляції й розуміння шарів.

• Почніть з олівця й акварелі або гуаші. Коли форма й тон стануть звичними, переходити буде простіше;
• Беріть обмежену палітру. Біла, жовта, червона, синя й одна-дві земляні фарби: цього достатньо;
• Пишіть «жирне по пісному». Кожен наступний шар містить більше олії, ніж попередній, інакше фарба тріскається;
• Провітрюйте. Розчинники й олійні фарби потребують доброї вентиляції;
• Вчіться в викладача. Олію простіше опанувати на уроках, ніж за відео.

Якщо дуже хочеться олії, спробуйте акрил: він сохне швидко й не потребує розчинників, але підтримує ту саму логіку шарів.

Олівець, акварель, гуаш, олія: що обрати для натюрморту

Найкраща послідовність для новачка: олівець (2–4 тижні), потім акварель або гуаш. Олію залиште на потім.

Колір у натюрморті: як не отримати «кашу»

Колір у натюрморті легко «зіпсувати»: додати зайвого, змішати три відтінки й отримати брудну пляму. Кілька правил рятують від цього.

• Обмежте палітру. П’ять-шість кольорів достатньо: жовтий, червоний, синій, білий і один-два земляні;
• Не змішуйте більше трьох фарб. Чим більша суміш, тим брудніший колір;
• Тіні теплі або холодні, але кольорові. Чистий чорний робить тінь «мертвою». Краще додати синій чи коричневий;
• Один домінантний колір. Нехай у групі буде основний відтінок, решта підпорядковані йому;
• Додаткові кольори як акцент. Невелика помаранчева пляма в синій композиції оживляє малюнок;
• Порівнюйте. Колір залежить від сусідів: той самий червоний виглядає по-різному на білому й на зеленому.

Якщо турбує колір, спершу намалюйте той самий натюрморт олівцем: так ви переконаєтеся, що форма й тон працюють, і колір стане «надбудовою», а не пошуком наосліп.

Типові помилки під час малювання натюрморту

Ці помилки трапляються в більшості новачків і виправляються тренуванням. Не засмучуйтеся, якщо вони є у вас.

План тренування на два тижні: п’ять натюрмортів

• Дні 1–2. Одне яблуко. Олівець, 20–30 хвилин. Світло ліворуч, тіні на столі. Мета: об’єм і падаюча тінь;
• Дні 3–5. Два предмети. Яблуко й горнятко. Мета: пропорції між предметами й еліпс горнятка;
• Дні 6–8. Три предмети. Яблуко, горнятко, банка або пляшка. Мета: композиція трикутником і перекриття;
• Дні 9–11. Групова постановка з тканиною. Додайте тканину на тлі. Мета: складки й загальний тон;
• Дні 12–14. Підсумкова робота. Кольорова версія: акварель або гуаш за тією самою постановкою. Мета: перенести тон у колір.

Кожен натюрморт датуйте й зберігайте. Через два тижні порівняйте перший і останній: ви побачите, що саме змінилося, і зрозумієте, на чому зупинитися далі.

Малювати з натури чи за фотографією

Ідеальний варіант: малювати з натури, а щоб продовжити роботу, сфотографувати постановку. Так ви не залежите від погоди й не псуєте фрукти. Але вчити око краще саме за реальними предметами.

Натюрморт для дітей: як пояснити й з чого почати

У школі натюрморт зазвичай проходять у початкових і середніх класах. Дітям зрозуміліше пояснювати так: натюрморт це картина, де намальовано речі, а не людей і не тварин. Діти дивляться на предмети як на «героїв» і охочіше їх малюють, якщо в кожного є характер.

• Почніть з одного предмета. Яблуко, м’ячик, горнятко;
• Дайте обрати самому. Нехай дитина поставить предмети так, як їй подобається;
• Не вимагайте точності. Важливіше, щоб дитина роздивлялася форму й колір;
• Малюйте разом. Поки дитина малює своє, ви можете намалювати своє;
• Хваліть спостережливість. «Ти помітив, що тінь падає праворуч?»

Якщо дитині 6–10 років і ви хочете, щоб вона малювала з педагогом, подивіться уроки малювання для дітей за віком: там описано, що підходить у кожному віці.

Як оцінити свій натюрморт: чек-лист

1. Композиція. Група не притиснута до краю, головний предмет помітний;
2. Пропорції. Предмети співвідносяться за розміром так само, як у житті;
3. Форма. Еліпси коректні, предмети «стоять»;
4. Тон. Є світле, середнє й темне, тіні зрозумілі;
5. Падаючі тіні. Предмети пов’язані з поверхнею;
6. Колір (якщо є). Палітра єдина, немає «бруду»;
7. Цілісність. Якщо відійти на три кроки, малюнок читається;
8. Одне поліпшення. Назвіть те, що зробите краще наступного разу.

Такий розбір після кожної роботи за місяць дає більше, ніж десяток нових робіт без аналізу.

Коли потрібен викладач

З натюрмортом можна займатися самостійно, але є моменти, коли зовнішній погляд сильно прискорює прогрес.

• Малюнок «не виходить», а причини не видно. Викладач знаходить помилку за хвилину: у пропорціях, осі чи тоні;
• Потрібен послідовний план. Замість випадкових постановок ви йдете за програмою;
• Хочеться навчитися працювати кольором. Гуаш і акварель простіше опанувати з живою підказкою;
• Мотивація падає. Заняття за розкладом дисциплінують.

Докладний план навчання з нуля є в статті «Як навчитися малювати з нуля», а ідеї для наступних робіт у статті «Що можна намалювати».

Часті запитання

Читати далі