Правопівкульне малювання: що це і чи працює

Що таке правопівкульне малювання: два різні значення

У пошуку цей термін (також «правопівкулеве», «правопівкульне» чи «інтуїтивне» малювання) має кілька значень одночасно, і це головне джерело плутанини. Google показує в одній видачі і майстер-класи для дітей, і лекції про міфи про півкулі, і книгу Бетті Едвардс. Розберімося, що за цим стоїть.

Коли хтось пише «правопівкульне малювання працює» або «не працює», майже завжди він має на увазі різні речі. Тому спершу з’ясуйте, про який підхід ідеться: від цього залежить і відповідь.

Звідки взялася ідея про «праву півкулю»

Усе почалося з медичних досліджень. У 1960-х нейропсихолог Роджер Сперрі вивчав пацієнтів із «розщепленим мозком»: їм хірургічно роз’єднали півкулі, щоб полегшити тяжку епілепсію. Виявилося, що півкулі по-різному обробляють інформацію. Пізніше Сперрі отримав за ці роботи Нобелівську премію (1981 рік, спільно з Девідом Г’юбелом і Торстеном Візелом).

У 1979 році американська викладачка мистецтва Бетті Едвардс видала книгу Drawing on the Right Side of the Brain. Її логіка така: новачки малюють погано не через брак таланту, а тому що «мовна й аналітична» частина мозку підсовує готові символи. Саме вона «знає», що око схоже на мигдаль із кружечком, а будиночок має трикутний дах. Тож потрібні вправи, які на час відключають цей режим і дозволяють бачити реальні лінії, кути й тіні.

Книга стала бестселером, а фраза «правопівкульне малювання» закріпилася в різних країнах як назва підходу. З часом її стали застосовувати і до абсолютно інших практик, зокрема до інтуїтивного живопису й арт-терапевтичних занять.

Що каже наука: правда й міф про півкулі

Тут варто бути чесними з читачем: частина ідеї правдива, а частина — міф.

Що правда

Латералізація функцій реальна. У більшості людей за мовлення і граматику переважно відповідає ліва півкуля, а права має перевагу в просторовій увазі, розпізнаванні облич, сприйнятті музики й інтонацій. Про це докладно пишуть Український психологічний ХАБ, УНІАН і Focus.

Що міф

Міф у тому, що люди діляться на «лівопівкульних» (логіків, технарів) і «правопівкульних» (творців, художників) і що ви можете «прокачати» одну півкулю окремо. Творчий процес, як і мовлення чи математика, залучає мережі обох півкуль.

Це підтверджує велике дослідження Університету Юти, опубліковане в журналі PLOS ONE у 2013 році. Науковці проаналізували МРТ у стані спокою 1011 людей віком від 7 до 29 років і не знайшли доказів того, що хтось загалом «лівопівкульний» чи «правопівкульний». Автори дійшли висновку, що латералізація скоріше локальна властивість окремих зв’язків, ніж глобальна риса людини. Стаття в PMC.

Отже, у буквальному сенсі «правопівкульного малювання» не існує: ви не вмикаєте одну півкулю, ви змінюєте спосіб уваги. Це не робить вправи безглуздими, але пояснює, чому слова «права півкуля» краще сприймати як метафору.

Чому вправи Едвардс усе ж можуть допомагати

Навіть якщо пояснення через півкулі спрощене, самі вправи мають практичну логіку. Більшість новачків малює за схемою («так виглядає око»), а не за спостереженням («ось така форма й такий кут»). Вправи Едвардс ламають цей автопілот:

• Догори ногами. Перевернутий малюнок складніше впізнати, тому ви не підставляєте символ, а копіюєте лінії.
• Негативний простір. Ви малюєте не стілець, а форми між його ніжками. Для цих форм у голові немає готової назви.
• Сліпий контур. Ви дивитеся на предмет, а не на папір, і тренуєте зв’язок «око — рука».
• Співвідношення розмірів. Ви вимірюєте пропорції олівцем на витягнутій руці, а не «на око».

Це давно відомі прийоми академічного навчання, а Едвардс зробила їх популярними й дала їм яскраву назву. Незалежних контрольованих досліджень саме її методу ми не знайшли, тому чесніше говорити про нього як про практичну техніку, добре знайому викладачам, а не як про науково доведену методику.

П’ять навичок сприйняття за Бетті Едвардс

У книзі Едвардс розкладає уміння малювати на кілька «навичок сприйняття». Це зручна рамка, навіть якщо відкинути розмову про півкулі:

1. Сприйняття країв (контурів). Уміння помітити, де саме закінчується одна форма і починається інша, і зобразити це однією лінією.
2. Сприйняття просторів. Увага до форм між предметами та навколо них (негативний простір).
3. Сприйняття співвідношень. Пропорції, кути й перспектива: як одна частина відноситься до іншої за розміром і напрямком.
4. Сприйняття світла й тіні. Розуміння, де світло, де напівтінь, а де власна й падаюча тінь, і як це створює об’єм.
5. Сприйняття цілого (гештальт). Здатність бачити предмет і як окремі частини, і як єдину форму з внутрішнім зв’язком.

Цей перелік добре збігається з тим, що вчать у класичному академічному рисунку: контур і конструкція, пропорції, перспектива, світлотінь. Тому метод Едвардс зручно розглядати як вступ до академічної системи, а не як її заміну.

4 вправи, які можна спробувати сьогодні

Потрібні аркуш А4, олівець і 15–20 хвилин. Не оцінюйте результат одразу: головне — відчути, як змінюється увага.

План на два тижні: як спробувати вдома

Якщо хочеться перевірити метод на собі, не купуючи курс, достатньо двох тижнів і 15–20 хвилин на день. Ось реалістичний план:

• Дні 1–2. Намалюйте портрет або предмет «як вмієте» і збережіть цей малюнок. Це ваша точка відліку.
• Дні 3–5. Щодня по одному контурному зображенню догори ногами. Не поспішайте й не повертайте його до кінця.
• Дні 6–8. Негативний простір: стілець, рослина, чашка. Малюйте тільки проміжки між частинами.
• Дні 9–11. Сліпий контур руки та пропорції олівцем на витягнутій руці.
• Дні 12–14. Знову намалюйте те саме, що в дні 1–2, і порівняйте. Зверніть увагу на пропорції, а не на «красу».

Не очікуйте чудес. Ви можете помітити, що стали уважнішими до форм, і саме з цього найкраще продовжувати навчання. Якщо ж захочеться системи й зворотного зв’язку, наступний крок — навчання з викладачем: ми описали його у плані на 8 тижнів.

Інтуїтивне малювання: коли воно корисне, а коли ні

Друге значення терміна — інтуїтивне (або «правопівкульне») малювання, у якому немає завдання, зразка й оцінок. Ви берете фарби чи олівці й працюєте з кольором, лінією та рухом руки. Часто це роблять у форматі майстер-класу чи групового заняття.

Коли це допомагає:

• коли страшно сісти за аркуш через думку «я не вмію»;
• коли потрібен відпочинок і переключення після напруженого дня;
• коли хочеться просто спробувати матеріали без тиску результату.

Що воно не дає: розуміння перспективи, пропорцій, побудови форми та світлотіні. Ці навички потребують системного навчання, і тут вам знадобиться академічний підхід.

Інтуїтивне малювання не є психотерапією. Якщо ви шукаєте допомогу з тривогою чи складним емоційним станом, зверніться до арт-терапевта або психолога. Про те, як малювання знижує стрес, ми докладніше писали в статті Чому малювання знижує стрес.

Для дорослих і для дітей: чого очікувати

Дорослим

Вправи Едвардс — хороша точка входу, якщо ви хочете швидко відчути різницю між «малюю за схемою» і «малюю за спостереженням». Але через кілька тижнів стане зрозуміло, що без основ (пропорції, перспектива, тон) прогрес сповільнюється. Тому їх зручно поєднувати з основами малювання для початківців.

Дітям

Для дітей вільне малювання — природний і корисний формат, і особливих «методів» для цього не потрібно. Обіцянки «розвинути праву півкулю» варто сприймати як маркетинг: діти і так використовують обидві півкулі. Дивіться на інтерес дитини, а не на назву методики. Про вік докладніше: з якого віку вести дитину на малювання.

Чи варто платити за курс правопівкульного малювання

Відповідь залежить від мети. Якщо ви хочете розслабитися, спробувати щось нове або подолати страх чистого аркуша, такий курс цілком може бути корисним. Якщо розраховуєте навчитися реалістично малювати портрет чи натюрморт, одного лише правопівкульного формату буде замало.

Перед оплатою задайте організаторам кілька запитань:

1. Яка програма по заняттях і що саме я навчуся робити після кожного?
2. Чи буде зворотний зв’язок викладача на моїх роботах, чи тільки загальне заняття?
3. Про який саме підхід ідеться: метод Едвардс, інтуїтивне малювання чи суміш?
4. Яка тривалість, скільки людей у групі й чи є пробне заняття?
5. Що входить у ціну (матеріали, записи, доступ до матеріалів після курсу)?

Тривожні сигнали: обіцянка «навчитися малювати за одне заняття», «активуємо праву півкулю» як гарантія результату, ствердження, що основи не потрібні, відсутність програми й прикладів робіт. Про те, як порівнювати ціни та формати, читайте в статтях Скільки коштують уроки малювання і Онлайн-курси малювання для дорослих.

Правопівкульне чи академічне малювання: що обрати

Ці підходи не конкурують, а доповнюють один одного. Вправи Едвардс навчають бачити, а академічна система навчає будувати: від геометричних тіл до натюрморту й портрета, з перспективою, пропорціями і світлотінню.

Практичний порядок для новачка: кілька занять на спостереження (догори ногами, негативний простір, контур), а потім послідовне навчання основам. Так ви швидше позбудетеся «схем» і не загрузнете в теорії. Докладніше про академічну систему: Академічний рисунок для початківців і Академічний малюнок і рисунок: в чому різниця.

5 поширених міфів про правопівкульне малювання

• «Я лівопівкульний, тому не вмію малювати». Поділу людей на типи не підтверджено; малювати навчаються люди з різним складом мислення.
• «Малювання розвиває праву півкулю». Малювання задіює обидві півкулі, як і більшість складних завдань.
• «Метод замінює викладача». Вправи допомагають почати, але зворотний зв’язок і система навчання лишаються потрібними.
• «За кілька занять навчу малювати портрет». Реалістичний портрет потребує знань про пропорції та форму, а це вимагає часу.
• «Інтуїтивне малювання — це те саме, що академічне». Вони мають різні цілі й дають різні результати.

Часті запитання

Читати далі